Денисенко Іван Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Денисенко Іван Михайлович

ДЕНИСЕ́НКО Іван Михайлович (19. 06 (01. 07). 1887, с. Гончарівка Ізюм. пов. Харків. губ., нині у складі м. Ізюм – 04. 01. 1970, с. Домоткань Дніпроп. р-ну Дніпроп. обл.) – живописець і графік. Батько І. І. Денисенка. Чл. Спілки укр. мистців Галичини. Працював помічником у друкарні (1900–06) та фотоательє (1906–09) Ізюма. Навч. в іконопис. майстерні у художника Ілюхіна. 1907 вступив до Харків. худож. уч-ща, яке покинув через брак грошей. 1909–11 працював у представництві нім. компанії «Zinger» (м. Барвінкове, нині Харків. обл.). 1911–34 – власник фотоательє в Ізюмі. Навч. у Харків. худож. Ін-ті (1923–24; викл. О. Кокель, М. Шаронов). Викладав малювання та креслення у школі і Лисичан. пед. технікумі (нині Луган. обл., 1924–57). Учасник мист. виставок від 1928. У 1920-і рр. працював у техніках акварелі та рисунку. Створював пейзажі Ізюмщини («Пам’ятник в Ізюмі. На цвинтарі», «Місток через р. Ізюмець», обидва – 1921; «Церковна огорожа в с. Червоний Оскіл», 1928), портрети («Автопортрет», 1922; «Робітник Чорнобаєв», 1929; «О. Довбуш», «Гончар», «Т. Шевченко», усі – 1963; «Лікар», 1965), ікони (для церков м. Стрий, 1943–44, співавт.), жанр. картини на воєнну і побут. тематики («Баштан», 1943; «Фронт перейшов», 1946; «Партизани у Карпатах», 1963), натюрморти. Окремі роботи зберігаються в Ізюм. краєзнав. музеї.

А. С. Півненко

Стаття оновлена: 2007