Денисенко-Єременко Леся Григорівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Денисенко-Єременко Леся Григорівна

ДЕНИСЕ́НКО-ЄРЕ́МЕНКО Леся Григорівна (15. 04. 1953, м. Васильків Київ. обл.) – майстриня художньої кераміки. Дочка Г. Денисенка. Засл. майстер нар. творчості України (2009). Обл. мист. премія ім. П. Верни (2005). Чл. НСМНМУ (1994). Мист-ва навч. у батька. Закін. Київ. політех. ін-т (1976). Працювала ст. інж., конструктором Укр. НДІ механізації та електрифікації с. госп-ва (смт Глеваха Васильків. р-ну Київ. обл., 1976–92), кер. керам. майстерні Фастів. школи нар. майстерності (Київ. обл., 1993–94). Учасниця обл., всеукр. мист. виставок від 1994. Персон. – у Києві (2007). Володіє техніками гончарювання, скульптур. ліплення, розпису ангобами, фляндрівки, тонування, декорування стеком. Створює декор. тарелі, вази, келихи, таці, худож. ужитк. посуд, пасківники, керам. скульп- тури, глиняні іграшки. Окремі вироби зберігаються у Музеї нар. арх-ри та побуту України (Київ).

Тв.: «Лось» (1999), «Вбраний», «Півнева наука», «Загадковий погляд», «Коза з прийдешнім» (усі – 2000), «У святнеділю», «Троє з ложкою», «Лев», «Баранобик», «Ду-ду!», «Сім’я» (усі – 2001), «Витримаємо!», «Засмучений», «Лев-господар» (усі – 2003), «Тур-бик», «Лев-сонце», «Козел-парубок», «Півень-трубач» (усі – 2004), «Стояв старий з молодою, як із ягідкою», «Українська птаха», «Гордий півень», барильця «Барани на місточку» (усі – 2005), «Ой, дівчата!», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (обидва – 2006).

Літ.: Погуляйло С. Глиняне диво // Жінка. 2004. № 12; Шевчук А. Глиняна козіяна Лесі Денисенко-Єременко // Нар. мист-во. 2006. № 1–2.

А. О. Шевчук

Стаття оновлена: 2016