Дранишников Володимир Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дранишников Володимир  Олександрович

ДРАНИ́ШНИКОВ Володимир Олександрович (29. 05(10. 06). 1893, С.-Петербург – 06. 02. 1939, Київ) – диригент. Засл. арт. РСФРР (1933). Закін. регент. клас Придвор. співац. капели (1909), Петрогр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1916; кл. фортепіано Г. Єсипової, композиції – В. Калафаті, А. Лядова, М. Штейнберґа, Я. Вітола, диригування – М. Черепніна). Від 1914 – піаніст-концертмейстер, від 1918 – диригент, від 1925 – гол. диригент Маріїн. театру в Ленінграді (нині С.-Петербург), в якому поставив низку різних за стилями й жанрами опер. творів світ. класики, зокрема П. Чайковського, М. Мусоргського, С. Прокоф’єва, А. Берґа. 1936–39 – гол. диригент і худож. кер. Київ. опер. театру, де здійснив постановки опер «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Тихий Дон» (обидві – 1937), «Піднята цілина» І. Дзержинського, «Щорс» Б. Лятошинського, «Мазепа» П. Чайковського (усі – 1938), «Перекоп» Ю. Мейтуса, В. Рибальченка, М. Тіца (1939). Диригент. мист-ву Д. притаманні глибина розкриття драматургії опер. і балет. вистав у поєднанні з новаторством їх трактувань, рівновага вокал. та інструм. аспектів виконуваних творів, живе розуміння специфіки сценіч. мист-ва. Виступав також як симф. диригент і піаніст у містах СРСР і за кордоном. Автор муз. творів («Симфонічний етюд» для фортепіано з оркестром, транскрипції, вокал. та камерні інструм. композиції), статей з питань опер. та симф. виконав. мист-ва. М. Рильський присвятив пам’яті Д. сонет «Смерть героя».

Літ.: Богданов-Березовский В. Дирижерские портреты. В. А. Дранишников // Рабочий и театр. 1937. № 17; Асаф’єв Б. В. О. Дранішніков // Рад. музика. 1940. № 4; Бэлза И. Владимир Александрович Дранишников. Москва, 1969; Його ж. Владимир Алексан- дрович Дранишников // Вопр. муз.-исполнител. иск-ва. Москва, 1969. Вып. 5; Його ж. Чародій музики // Музика. 1972. № 6; Бєляєва М. Музично-театральне життя // Історія укр. музики. Т. 4. К., 1992.

О. М. Немкович

Стаття оновлена: 2008