Драч Олег Тарасович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Драч Олег  Тарасович

ДРАЧ Олег Тарасович (01. 10. 1959, с. Водяне Пустомитів. р-ну Львів. обл.) – актор, режисер. Засл. арт. України (1997). Премія ім. В. Стуса (1989). Переможець у номінації «Кращий актор» Міжнар. фестивалів «Золотий Лев» (Львів, 1991), «Херсонеські Ігри» (Севастополь, 1994), «Слов’янський вінець» (Москва, 1997). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1981; викл. А. Гашинський). Відтоді до 1987 – актор Нац. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької (Львів). Один із фундаторів Львів. молодіж. театру ім. Леся Курбаса (1987), де й працював до 1999 актором та пом. реж. У 1995–96 – актор у театрах «La Mama» та «Payers Forum» (обидва – Нью-Йорк). 1998–2001 – ведучий телепередачі «На добраніч, Україно» (ТРК «Ера»); від 1999 – зав. відділу культурол. дослідж. Держ. центру театр. мист-ва ім. Леся Курбаса (Київ), де зняв д/ф «Коляда для Параски» (2005) та поставив виставу «Жінки» (2006; обидва – спільно з «Студією А.К.Т.»).

Ролі: Лукаш, Юда («Лісова пісня», «На полі крові» Лесі Українки), Гнат («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Панас («Закон» В. Винниченка), Свидригайлов («Забави для Фауста» за Ф. Достоєвським), Пішек («Благодарний Еродій» за Г. Сковородою), Лопахін, Дорн («Вишневий сад», «Чайка» А. Чехова); у кіно – Князь Борис («Ярослав Мудрий», 1981, реж. Г. Кохан, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Антон («Вечорниці», 1982), Андрій («Запорожець за Дунаєм», 1983; обидва – реж. Н. Суярко, «Укртелефільм»), Анатолій («Аве, Маріє!», 1999, реж. Л. Єфименко), Дубровський («Богдан Зиновій Хмельницький», реж. М. Мащенко), Князь Голіцин («Молитва за гетьмана Мазепу», реж. Ю. Іллєнко), Монах Чан-Чу («Таємниця Чингізхана», реж. В. Савельєв; усі – 2002, Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Філ Маковський («Пасажир із Сан-Франциско», 2003, реж. О. Бальчев, «Союзкіносервіс», РФ, спільно з «Apollofilm», США), Іващенко («Останній бій майора Пугачова», 2005, реж. В. Фатьянов, «НТВ», РФ).

Літ.: Олег Драч: «Егоїзм не спонукає до творчості…» / Розмову веде Л. Бондарчук // Кіно-Театр. 2007. № 2(70).

Л. М. Бондарчук

Стаття оновлена: 2008