Древченко Петро Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Древченко Петро  Семенович

ДРЕ́ВЧЕНКО Петро Семенович (справж. – Древкін, ін. псевд. – Дригавка; бл. 1863, за ін. даними – бл. 1871, с. Семенівка Полтав. губ. – 1934, с. Залютине, нині у складі Харкова) – кобзар, лірник. У 13 р. утратив зір. Гри на бандурі навч. 1883–97 у Г. Гончаренка. Представник харків. школи гри. Учасник 12-го археол. з’їзду у Харкові (1902), де виступив як соліст і в ансамблі. 1910–12 – актив. учасник кобзар. концертів у містах України, Росії, Польщі. Гру Д. високо цінували М. Лисенко, Г. Хоткевич. Супроводив спів на старосвіт. бандурі. Використовував інструмент на 20 струн (4 баси й 16 приструнків). У репертуарі – думи (зокрема «Про бідну вдову» – від Д. 1910 записав О. Сластіон; «Олексій Попович», «Про Сулиму, Павлюка та ще про Яцька Остряницю»), духовні вірші, псалми (загалом 42, зокрема «Гора Афон»), укр. нар. пісні (напр., «Чечітка»), танц. мелодії. Разом із С. Пасюгою, П. Гащенком, Г. Цибкою примусово взяв участь у створенні штуч. жанру рад. думи («Про військо Червоне, про Леніна батька і синів його вірних», 1923). Знавець «Устиянських книг» – усного репертуар. збірника кобзар. цехів-братств (запис 1928). Ф. Колесса зараховував Д. до типу концерт. кобзарів. Біогр. відомості про Д. та його спостереження про кобзар. життя записали Г. Хоткевич і Ф. Дніпровський (1928). Зазнав репресій з боку органів НКВС.

Літ.: Крист Е. Кобзари и лирники Харьковской губернии // Тр. Харьков. предварит. съезда. Х., 1902. Т. 2, ч. 2; Сластіон О. Кобзарі // Рідний край. 1910. № 43; Хоткевич Г. М. Воспоминания о моих встречах со слепыми // Твори: В 2 т. Т. 1. К., 1966.

Б. М. Жеплинський, В. Г. Дутчак

Стаття оновлена: 2008