Дроб’язки - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дроб’язки

ДРОБ’Я́ЗКИ – родина гончарів. Лаврентій Антонович (1837, за ін. даними 1840 – 1908). Батько Антона та Анастасії, дід Євгена Дроб’язків. Анастасія Лаврентіївна (1869 – ?). Дочка Лаврентія, сестра Антона Дроб’язків. Народилися і померли у м. Ніжин, нині Черніг. обл. Дочка допомагала батькові виробляти розпис. посуд і кахлі, які продавали на ярмарках Черніг. та Полтав. губерній. Родина Д. єдина в осередку до поч. 20 ст. продовжувала виробляти кахлі, для яких є характерним розпис синьою фарбою («шмількою») на білому тлі. Малюнок виконували чіткою лінією, переважно у вигляді букетиків квітів або гілочки з двома листочками та кількома квіточками (місц. назва «фіали»). Лаврентій Антонович вміщував композиції у рамочку у вигляді ромба, на кутах якої малював кілька листочків, створюючи ажур. малюнок із сіточки ромбів та розеткою всередині. Центром композиції такого узору ставало зображення двоголового орла або сонця з променями у вигляді люд. обличчя, виконаного на 6-ти або на 8-ми кахлях. Характерна особливість розписів – перевага білого тла площі кахлі над зображенням, його вираз. і легкий контур. Дочка розписувала посуд тими ж малюнками, що і кахлі, доповнюючи їх кривулями, рисками, крапками й смужками у традиц. гамі фарб – чорної («циндра»), білої («побіл»), коричневої («пецівка»), зеленої («мідянка»). Мотиви мисок, які розписувала майстриня, – зображення букетів, домаш. птахів (переважно півнів, гусей, качок; вони дещо збільшені, займають усю площу; контур обведено чорною фарбою, завдяки чому мають підкреслену декоративність і виразність). Окремі зразки кахлів зберігаються у Рос. етногр. музеї у С.-Петербурзі.

Літ.: Фриде М. Гончарство на Юге Черниговщины: Этногр. отдел Гос. рус. музея: Мат. по этнографии. С.-Петербург, 1926. Т. 3, вып. 1; Спаська Є. Гончарні кахлі Чернігівщини ХVІІІ–ХІХ ст. К., 1928.

Т. В. Кара-Васильєва

Стаття оновлена: 2008