Дроб’язко Антон Лаврентійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дроб’язко Антон  Лаврентійович

ДРОБ’Я́ЗКО Антон Лаврентійович (06(18). 12. 1870, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 06. 07. 1941, Київ) – правознавець. Син Лаврентія, брат Анастасії, батько Євгена Дроб’язків. Закін. Ніжин. г-зію (1889), Ун-т св. Володимира у Києві (1894). Відтоді працював у судових органах: 1899–1903 – додатк. суддя Житомир. з’їзду мирових суддів; 1903–06 – мировий суддя та неодмін. чл. з’їзду мирових суддів Заславсько-Остроз. округу, 1906–14 – голова цього з’їзду; 1914–18 – чл. Житомир. окруж. суду, зав. регістрац. відділу округу; 1919–26 – співроб. Комісії по виучуванню звичаєвого права та Правничо-термінол. комісії при Соц.-екон. відділі ВУАН, ред.-упорядник «Російсько-українського словника правничої мови» (К., 1926); 1930–34 – зав. каф. Укр. ін-ту лінгвіст. освіти у Києві; 1935–41 – літ. ред., перекладач вид-ва «Рад. школа». Досліджував питання цивіл. права та соціології. У липні 1941 заарешт. за звинуваченням у антирад. агітації, помер у Лук’янів. в’язниці Києва (за ін. даними – розстріляний без суду).

Л. В. Череватенко

Стаття оновлена: 2008