Дроб’язко Борис Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дроб’язко Борис  Андрійович

ДРОБ’Я́ЗКО Борис Андрійович (23. 07 (04. 08). 1874, с. Таранівка ? Харків. губ. – ?) – живописець. Вільний слухач АМ (1893–1900; викл. П. Ковалевський). Чл. гуртка місц. художників (1902), Т-ва харків. художників (1906). Учасник мист. виставок у Харкові, Катеринославі (нині Дніпропетровськ), Києві від 1902. Осн. теми – національна, драм. сучасність. Для творчості характерні фрагментарність композиції, декоративність, експресія. Автор полотен із простим сюжетом, звернених до поет. обра- зів українок, пейзажів, етюдів з образами простих людей, тварин. Після 1915 доля невідома.

Тв.: «Кобзар» (1899), «Переселенці» (1900), «Катерина», «Лірник», «Вмерла», «Нове намисто» (усі – 1901), «На городі» (1902), «Наречена з дружками», «На березі», «Надвечір’я» (усі – 1903), «У баби шептухи», «Ниточка обірвалась», «Пастушок», «Бідні» (усі – 1905), «Гайдамака», «Квітчають гільце», «Робітник», «Весною», «Собака» (усі – 1906), «Чепуруха», «Дівка», «Молодичка» (усі –1907), «Веснянка» (бл. 1910), «Бабуся» (бл. 1911).

Літ.: Каталог пятой выставки картин местных художников в пользу раненых и семейств убитых и раненых. Х., 1904; Каталог седьмой выставки картин Общества харьковских художников в пользу голодающих. Х., 1906.

А. С. Півненко

Стаття оновлена: 2008