Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка

ДРОГО́БИЦЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ПЕДАГОГІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т ім. І. Франка – вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку вчителів. Засн. 1940 як Дрогоб. учит. ін-т (нині Львів. обл.), від 1952 – пед., від 1954 – ім. І. Франка. 1960 об’єдн. з Львів. пед. ін-том. Від 1998 – сучасна назва. Нині у складі Ун-ту – Ін-т фізики, математики та інформатики, 10 ф-тів (філол., романо-герман. філології, істор., соц.-гуманітар., пед., муз.-пед., інж.-пед., менеджменту та маркетингу, біол., фіз. виховання), крім того, функціонують ф-ти довузів. підготовки та післядиплом. освіти, аспірантура, редакційно-видав. відділ. Осн. напрями наук. дослідж.: теорія електрон., діркових, фонон. та екситон. станів та оптич. властивостей напівпровідників, діелектриків і квант. наногетероструктур на їх основі; технологія та фізика напівпровідників А2В6, кераміч. структур і наносистем; спектральні теорії функції; механіка контакт. взаємодії та зношування при терті ковзання; акцентологія укр. мови; рац. та іррац. у науці й освіті; діалектика духов. процесів; теорія і практика укр. освіти та виховання. На 48-ми каф. працюють 732 викл., серед них – 21 д-р та 360 канд. н. Навч. понад 10 тис. студентів. Серед відомих науковців Ун-ту – М. Зимомря, М. Ґольберґ, В. Кемінь, Р. Пелещак, Н. Скотна, Л. Краснова, В. Бойчук, В. Цмоць, М. Чепіль, М. Чернець. Має 10 навч. корпусів, б-ку, 3 гуртожитки, профілакторій, спорт.-оздоров. табір «Смерічка» побл. курорту Трускавець. При Ун-ті діють 9 колективів худож. самодіяльності, які мають звання «народний», зокрема вокал.-хореогр. ансамбль «Пролісок», чол. хорова капела «Бескид», драм. театр «Гомін», хорова капела «Гаудеамус», культ.-просвітн. колектив «Ровесник». Видає г. «Франківець» (від 1962), зб. «Проблеми гуманітарних наук», «Людинознавчі студії» (обидва – від 1999), «Дрогобицький краєзнавчий збірник» (від 2001), ж. «Молодь і ринок» (від 2002). Ректор – В. Скотний (від 1989).

І. М. Невмержицька

Стаття оновлена: 2008