Дрогобицький район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дрогобицький район

ДРОГО́БИЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-західній частині Львівської області. Утвор. 1940. Жит. зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до серпня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Пл. 1,2 тис. км2. Насел. (без м. Дрогобич) 76 276 осіб (2001, складає 97,5 % до 1989), переважно українці. Центр – місто обл. значення Дрогобич. У складі Д. р. – смт Меденичі і Підбуж, 74 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Добрівляни, Верхні Гаї. Знаходиться у межах Дрогобицької височини та Сколівських Бескидів, що являють собою систему низькогір. (600–900 м над р. м.) та середньогірних (до 1000 м над р. м.) хребтів Природно-ресурс. потенціал: нафта, природ. газ, сіль; є джерела мінерал. вод. Річки бас. Дністра: Бистриця з притокою Тисьменицею, Стрий, Колодниця. Побл. сіл Унятичі, Доброгостів і Уличне створ. водосховища пл. водного дзеркала 1,3 тис. м2. Ґрунти дерново-підзолисті й бурі лісові, дернові, по долинах річок – дерново-буроземні. Ліс. фонд складає 47 тис. га (39 % тер. р-ну): дуб (33 % пл. лісів), бук (23 %), ялина (16 %). У передгір’ях переважають широколистяні та мішані ліси, у горах – хвойні.

У Д. р. – Борислав. ландшафт. заказник, 4 пам’ятки природи й 6 заповід. урочищ (усі – місц. значення). Працюють підпр-ва харч. і буд. матеріалів пром-сті; головні розташ. у Меденичах, Підбужі. Спеціалізація с. госп-ва: м’ясо-молочне тваринництво; вирощують зерн. (пшеницю, овес, ячмінь) та кормові культури, льон-довгунець, картоплю. Пл. с.-г. угідь 58 тис. га, з них орних земель – 34,9 тис. га. Діє 23 с.-г. ТОВи, 2 ВАТи, 2 держ. підпр-ва, 50 фермер. госп-в, Передкарпат. дослідна станція. У Д. р. – 63 заг.-осв. школи, Медениц. ПТУ, 4 дитсадки; 5 лікарень, 13 лікар. амбулаторій, 46 фельдшер.-акушер. пунктів; 67 Нар. домів, 62 б-ки, дит. муз. школа, Підбуз. мала АМ; ДЮСШ, рай. ФСТ «Колос», спорт. ком-т, 5 спорт. клубів. Діє 9 самодіял. нар. колективів. Гірські ландшафти, м’який клімат, наявність мінерал. вод, озокериту сприяють розвитку курорт. справи та туризму. У с. Старий Кропивник – 4 бази відпочинку, дит. табір; у смт Підбуж – база відпочинку; у с. Майдан – дит. табір; у с. Новий Кропивник – дит. табір, пансіонат; у с. Модричі – дит. табір, 3 санаторії, 2 пансіонати; у селах Опака та Станиля – санаторії. Сусідство курортів заг.-держ. значення Трускавець і Східниця збільшує популярність р-ну як рекреац. зони. Реліг. громади: 74 – УГКЦ, 17 – УПЦ КП, 6 – УПЦ МП, 3 – РКЦ, 3 – євангел. християн-баптистів.

Серед пам’яток арх-ри, включених до держ. реєстру, – церква Успіння Богородиці і дзвіниця (дерев’яні; 1644, смт Меденичі), церква св. Іллі (дерев’яна; 1689, с. Лішня), церква св. Миколи (1695, с. Новий Кропивник), церква Покрови Богородиці і дзвіниця (дерев’яні; 17 ст., с. Попелі), церква Пресвятої Богородиці (1700) і дзвіниця (17 ст.; дерев’яні, с. Селець), церква перенесення мощей св. Миколая і дзві- ниця (дерев’яні; 1794, с. Івана Франка). Виявлено давньорус. городища (села Доброгостів, Котоване, Літиня, Селець, Солонське, Ступниця), поселення доби неоліту (с. Котоване) та мезоліту (с. Довге), ранньозаліз. віку (с. Новий Кропивник), курган. могильник 3 тис. до н. е. (с. Болехівці). Дрогобиччина – батьківщина письменника, громад.-політ. діяча І. Франка (с. Нагуєвичі, нині Івана Франка; у рідному селі Каменяра – «Нагуєвичі» Держ. істор.-культур. заповідник, Франка Івана літературно-меморіальний музей-садиба, створ. літ. стежку з дерев’яними скульптурами героїв його творів, є погруддя), біохіміка, акад. АН СРСР Я. Парнаса (с. Мокряни), мікробіолога, вірусолога, іноз. чл. РАН, чл.- кор. НАНУ М. Співака (с. Уличне), вет. лікаря, чл.-кор. УААН І.-Р. Кравціва (с. Вороблевичі), дійс. членів НТШ – економіста С. Злупка (с. Дорожів, нині с. Верхній Дорожів), літературознавця Л. Лукова (с. Грушів) та історика, журналіста В. Косика (c. Залужани); письменника, журналіста, громад. діяча С. Коваліва (с. Брониця), поетеси, громад. діячки А. Пашко (с. Бистриця); художників Я. Даниліва (с. Почаєвичі), Ю. Кульчицького (смт Підбуж); диригента, музикознавця, композитора Р. Сов’яка (с. Лішня); церк. діячів Іосафа (с. Грушів), Й. Комарницького (с. Ролів); військ. і політ. діячів ОУН А. Мельника (с. Воля Якубова; пам’ятник) та Д. Грицая (с. Дорожів, нині с. Верхній Дорожів). Тут провів дит. та юнац. роки майстер декор. мист-ва, нар. художник України М. Білас (с. Медвежа); похов. церк. діяч, письменник і публіцист, автор першої у Галичині друк. граматики укр. мови «Grammatik der ruthenischen, oder kleinrussischen Sprache in Galizien» («Граматика руської, або малоруської мови в Галичині», 1834), у якій навів зразки укр. літ. мови, зокрема уривки з «Енеїди» І. Котляревського, Й. Левицький (с. Нагуєвичі); художник, письменник, громад. діяч К. Устиянович (с. Довге; пам’ятник). У с. Долішній Лужок встановлено пам’ятник Т. Шевченку, у низці сіл – борцям за волю України та рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни.

О. С. Луців

Стаття оновлена: 2008