Дроздов-Мишківський Степан Леонтійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дроздов-Мишківський Степан  Леонтійович

ДРОЗДО́В-МИШКІ́ВСЬКИЙ Степан Леонтійович (27. 03. 1867, с. Корнилівка Моги- льов. губ., нині Білорусь – після вересня 1933) – музеєзнавець, археолог. Чл. Полтав., Черніг. і Саратов. (Росія) учених архів. комісій, Моск. Бородін. т-ва, Могильов. церк.-істор. т-ва. Закін. Мстислав. міське уч-ще (нині Білорусь, 1880). Працював в Уман. (нині Черкас. обл., 1885–92) і Київ. (1892–1900) пошт. конторах; нач. пошти м-ка Ківшувата (нині село Таращан. р-ну Київ. обл., 1900–11); у Білоцерків. поштово-телегр. конторі (1911–12); нач. Канів. поштово-телегр. контори (нині Черкас. обл., 1912–15). Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. спілкувався з В. Антоновичем, О. Кониським, І. Нечуєм Левицьким, С. Єфремовим, М. Біляшівським, К. Болсуновським, В. Щербаківським, під впливом яких захопився зібранням предметів старовини, нумізматикою, археологією, зокрема 1913 брав участь в археол. розкопках побл. с. Ліпляве (нині Канів. р-ну Черкас. обл.). Від 1915 мешкав у Києві. 1917–18 навч. у Київ. археол. ін-ті, 1918 очолив робочу групу зі створення Музею історії зв’язку (його перший дир.). Наприкінці 1918 переїхав до Білої Церкви, де очолив поштово-телегр. контору. 1919 признач. зав. музею місц. «Просвіти», для оформлення експозиції якого передав власну колекцію старовин. меблів, посуду, предметів церк. ужитку; від 1920 – товариш голови ради Ком-ту охорони пам’яток старовини і мист-ва на Білцерківщині, згодом – голова Білоцерків. повіт. ком-ту охорони пам’яток; 1924–27 – зав. Білоцерків. окруж. музею. Учас- ник 1-го Всеукр. з’їзду архів. працівників (1926). Від 1930 – на пенсії. Мешкав на Могилів- щині, згодом переїхав у Черкаси. Подальша доля невідома.

Літ.: Геппенер А. С. Л. Дроздов-Мишківський // Бібліол. вісті. 1928. № 1; Нестуля О. О. Пам’яткознавець за покликанням (С. Л. Дроздов) // Архів. зб. до 80-річчя Держ. архіву Полтав. обл. П., 1998.

Т. П. Пустовіт

Стаття оновлена: 2008