Дрок Кость Леонідович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дрок Кость  Леонідович

ДРОК Кость Леонідович (22. 04. 1919, Луганськ – 22. 05. 1996, Київ) – поет. Чл. СПУ (1949). Учасник 2-ї світ. війни, бойові нагороди. Закін. Дніпроп. ун-т (1941). Працював журналістом у Дніпропетровську, від 1947 – в Ужгороді. Друкувався від 1938. Автор зб. «Син землі» (1948), «Верховино моя» (1949; 1951), «Сузір’я миру» (1951; усі – Ужгород), «Назустріч сонцю» (1953), «Дніпровські мелодії» (1956), «Доки серце б’ється» (1958), «Тобі радію» (1966), «Мелодії життя» (1972), «Весняний клин» (1976), «Під вітрами літ» (1978), «Освідчення» (1979), «Ластівки над землею» (1985), «Осіннє вогнище» (1989), «Ствердження» (1990; усі – Київ), кн. для дітей «Хочеш знати про Карпати?» (1954). Провідні теми творчості – праця, любов до рідної землі, відданість ідеалам добра. У перекладі Д. опубл. вірші Е. Аді у кн. «Вибране» (Уж., 1949).

Літ.: Біба П. Костеві Дроку – 70 // ЛУ. 1989, 11 трав.

П. М. Перебийніс

Стаття оновлена: 2008