Дрок Кость Леонідович
Визначення і загальна характеристика
ДРОК Кость Леонідович (22. 04. 1919, Луганськ — 22. 05. 1996, Київ) — поет. Член СПУ (1949). Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Закін. Дніпроп. університет (1941). Працював журналістом у Дніпропетровську, від 1947 — в Ужгороді. Друкувався від 1938. Автор зб. «Син землі» (1948), «Верховино моя» (1949; 1951), «Сузір’я миру» (1951; усі — Ужгород), «Назустріч сонцю» (1953), «Дніпровські мелодії» (1956), «Доки серце б’ється» (1958), «Тобі радію» (1966), «Мелодії життя» (1972), «Весняний клин» (1976), «Під вітрами літ» (1978), «Освідчення» (1979), «Ластівки над землею» (1985), «Осіннє вогнище» (1989), «Ствердження» (1990; усі — Київ), кн. для дітей «Хочеш знати про Карпати?» (1954). Провідні теми творчості — праця, любов до рідної землі, відданість ідеалам добра. У перекладі Д. опубл. вірші Е. Аді у кн. «Вибране» (Уж., 1949).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
