Дрокін Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дрокін Олександр  Іванович

ДРО́КІН Олександр Іванович (27. 01. 1923, м. Красноярськ, РФ – 19. 07. 1993, Сімферополь) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1967), проф. (1968). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Краснояр. пед. ін-т (1948). Працював у Краснояр. лісотех. (1949–51) та пед. (1951–56) ін-тах; в Ін-ті фізики Сибір. відділ. АН СРСР (м. Новосибірськ, РФ, 1958–68); Краснояр. ун-ті (1969–74): ректор; у Сімфероп. ун-ті: зав. (1975–91), проф. (1991–93) каф. експерим. фізики. Досліджував фізику феритів, анізобронію магнітовпорядков. кристалів, доменну структуру, процеси перемагнічування, електронні і пружні властивості кристалів.

Пр.: Об эффекте Гопкинсона в никеле // Физика металлов и метал- ловедение. 1978. Т. 46, вып. 2 (співавт.); О влиянии ионного упорядочения на наведенную магнитную анизотропию литий-кобальтовых ферритов // ЖТФ. 1979. Т. 49 (співавт.); Актуальные проблемы современной физики магнитных явлений // Эффект Баркгаузена и его использование в технике. Калинин, 1981; Определение ширины полосовой структуры материалов с субмикронными доменами с помощью РЭМ // ЖТФ. 1982. Т. 52, вып. 2 (співавт.); Электрические и магнитные свойства аморфных пленок // Физика магнит. материалов. 1985. Вып. 2.

С. О. Єфимов

Стаття оновлена: 2008