Друга мандрівна капела Дніпросоюзу - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Друга мандрівна капела Дніпросоюзу

ДРУ́ГА МАНДРІВНА́ КАПЕ́ЛА ДНІПРОСОЮ́ЗУ Переформування капели Дніпровського союзу споживчих товариств (Дніпросоюзу) на дві мандрівні було зумовлене потребою стимулювати хор. рух периферії, залучити осередки кооперації та просвіти. Перша капела (диригент Н. Городовенко) виступала на Лівобереж. Подніпров’ї, друга (диригент К. Стеценко) – на Правобережжі й Пд. України. Продовжуючи традиції концерт. мандрівок кращих укр. хорів 19–20 ст., капела популяризувала нові твори, контактувала з місц. співочими гуртками, демонструвала новий репертуар (значну його частину опубл. видав. секцією Дніпросоюзу). Діяла від літа до грудня 1920. Подорож (поч. вересня – поч. листопада 1920) пролягла за маршрутом: Корсунь–Сміла–Балаклея–Черкаси–Златопіль–Новомиргород–Єлисаветград (нині Кіровоград)–Вознесенськ–Одеса–Тульчин–Вапнярка. Концерт. репертуар складали оригін. твори й обробки нар. пісень М. Лисенка, П. Ніщинського, М. Леонтовича, О. Кошиця, К. Стеценка, Р. Ґлієра, Я. Степового, М. Вериківського, П. Гайди. З огляду на рух за українізацію церк. парафій значний резонанс мало запровадження К. Стеценком і капеланами церк. служби укр. мовою, зокрема св. Літургії та обряду вінчання.

Літ.: Тичина П. Подорож з капелою К. Г. Стеценка. К., 1982.

Л. О. Пархоменко

Стаття оновлена: 2008