Крушельницька Соломія Амвросіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крушельницька Соломія Амвросіївна

КРУШЕЛЬНИЦЬКА Соломія Амвросіївна (23. 09. 1872, с. Білявинці, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. – 16. 11. 1952, Львів) – співачка (сопрано), педагог, музично-громадська діячка. Сестра Ганни та Емілії, тіт­ка Мар’яна Кру­шельницьких. Засл. діяч мист-в УРСР (1951). Закін. Львів. консерваторію (1893; кл. В. Висоць­кого). Удосконалювала профес. майстерність у Мілані (Італія, 1893–94; викл. Ф. Креспі), Відні (1895; викл. Й. Генсбахер). Артист. діяльність розпочала в концертах Львів. «Бояна». Дебютувала 1893 на сцені Театру Скарбека у Львові партією Леонори («Фаворитка» Ґ. Доніцетті). Виступа­ла на сценах багатьох опер. театрів світу, зокрема в містах: Кремона (1895–96), Трієст (1895; обидва – Італія), Одеса (1896–97), Буенос-Айрес («Колон», 1906, 1910, 1913), Варшава (Великий театр, 1898–1902), С.-Пе­тер­бург (1899–1901), Париж («Ґранд-опера», 1902), Неаполь («Сан-Карло», 1903), Ґенуя (1904), Мі­­лан («Ла Скала», 1904, 1906, 1909, 1915; усі – Італія) та ін. 1904 на запрошення Дж. Пуччіні блискуче виконала партію Баттер­фляй в його опері «Чіо-Чіо-Сан» (театр «Ґранде», Пн. Італія), яка перед тим зазнала гучного про­валу в театрі «Ла Скала». К. – перша виконавиця провід. партій в операх «Цецилія» Т. Монтефйоре, «Кассандра» П. Ньоккі (обидві – 1905), «Саломея» (1906), «Електра» (1909) Р. Штраусса, «Ґлорія» Ф. Чілеа (1907), «Федра» І. Піцетті (1915; усі – Італія).

У серед. 1920-х рр. залишила оперну сцену, виступала в камер. концертах (Зх. Європа, Канада, США). 1928 гастролювала в Галичині. Була тонким, глибоким інтерпретатором творів К. Монтеверді, К. Ґлюка, В.-А. Моцарта, Ф. Шуберта, Р. Шуманна, Й. Брамса, М. Равеля, М. Мусоргського. Викону­вала різнопланові партії, була неперевершеною у драм. наси­чених, зокрема з опер Р. Ваґ­нера, Р. Штраусса, Дж. Пуччіні. Останній вважав її «найпрекрас­нішою і найчарівнішою Баттер­фляй». Володіла дуже сильним, дзвінким голосом із специф. оксамитовим тембром, широким діапазоном у 3 октави, чудовою дикцією, яскравим актор. хистом та артистизмом, визнач. віртуоз. технікою. Мала надзвичайну муз. пам’ять (могла вивчити оперну партію за 2–3 дні), чудову зовнішність. Усі твори виконувала мовою оригіналу. Здо­була світ. визнання поряд з Е. Ка­рузо, М. Баттістіні, Т. Руффо, Ф. Шаляпіним. Активно популя­ризувала укр. музику. 1900 на сцені Театру Скарбека у Львові разом з О. Мишугою виступала в опері «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Співач­ці присвятили твори М. Лисенко («Не забудь юних днів», «Хіба тільки рожам цвісти?», «Я вірую в красу»), О. Нижанківський («І молилася я») та ін. Блискуче ви­­конувала укр. нар. пісні, твори С. Людкевича, Д. Січинського. Неодноразово брала участь у за­ходах на пошану пам’яті Т. Шевченка. Підтримувала дружні сто­сунки з І. Франком, М. Павликом, В. Стефаником, О. Кобилян­ською, Н. Кобринською, М. Ли­сенком, Д. Січинським, Ф. Шаляпіним, М. Менцинським, А. Тос­каніні. Серед сценіч. партнерів – М. Бат­тістіні, А. Дідур, В. Флоріансь­кий, Е. Карузо, Т. Руффо. 1910 одружилася з італ. адвокатом Ч. Річчоні, мешкала у м. Віа­реджо (Італія). 1939 повернулася до Львова. 1944–51 – проф. Львів. консерваторії. Серед уч­нів – О. Бандрівська, О. Білявська, Н. Богданова, К. Чернет. Здійснила низку записів у фонди радіо та на грамплатівки. Авторка дослідж. «Принципи ви­конання сольних вокальних творів М. Ли­сенка» (у рукописі). 1963 у с. Біла Терноп. р-ну Терноп. обл., де минули дит. та юнац. роки К., відкрито Крушельни­ць­кої С. Меморіальний музей, 1989 – у Львові у будинку, де мешкала К. до 1952 (вул. Чернишевського, нині її імені), відкрито Крушельницької С. Музично-меморіальний музей у Львові, а також встановлено ме­мор. дошку (1977, скульптор Е. Мисько). Ім’я К. присвоєно Терноп. муз. уч-щу та Львів. спец. муз. школі (обидва – 1963), Львів. театру опери та балету (2001)

Про співачку знято фільми: «Піс­ня подолянки» (1966, реж. Р. Фо­щенко, Київ. кіностудія хронікал.-докум. фільмів), «Повернення Баттерфляй» (1983, реж. О. Фіалко, Київ. кіностудія худож. філь­мів ім. О. Довженка), «Соломія Крушельницька» (1994, реж. В. Мудрак, «Міст», Львів), «Два життя Соломії» (1997, реж. О. Фролов, «Контакт», Київ); напи­сано роман-біографію «Соломія Крушельницька» В. Вруб­лев­ської (К., 1979), драму-легенду «Соломія Крушельницька» Б. Мель­ничука та І. Ляховського (Т., 1994; поставлена 1995 у Терноп. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка); створ. балет «Повернення Баттерфляй» М. Скорика (за мотивами опери «Чіо-Чіо-Сан» Дж. Пуччіні, поставлений 2006 у Львів. театрі опери та балету ім. С. Крушельницької). 1971 у Києві вида­но зб. «Українські народні пісні з репертуару С. Крушельницької». На честь К. засн. г. «Соломія» (Тернопіль, 1997); започат­ковано Обл. конкурс хор. колективів і окремих виконавців ім. К. (Тернопіль, 1987), Фестиваль опер. мист-ва ім. К. (Львів, 1988, 1989, 1990), Міжнар. конкурс опер. співаків ім. К. (перший відбувся 1991 у Львові). Її ім’ям названо вулиці у Києві, Львові, Тернополі, Рівному, Бучачі (Терноп. обл.). Портрети К. виконали Я. Музика (прижиттєвий; зберігається у Муз.-мемор. музеї С. Крушельницької у Льво­ві), скульптурні – Я. Скакун (театр «Ла Скала», 2008), В. Власов, Л. Біганич, Я. Мотика, В. Одрехівський, Е. Мисько. 2010 встановлено пам’ятник К. у Тернопо­лі, 2012 – бронз. погруддя (м-ко Торре-дель-Лаґо побл. м. Віареджо, скульптор Р. Іваницький).

Партії: Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Тетя­на, Ліза («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Аїда, Дездемона, Леонора, Амелія («Аїда», «Отелло», «Трубадур», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Рахіль («Жидівка» Ф. Галеві), Марґарита («Фа­уст» Ш. Ґуно), Валентина («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Шарлотта («Вертер» Ж. Массне), Джоконда (однойм. опера А. Понкієллі), Тоска, Мімі («Тоска», «Богема» Дж. Пуччіні), Сантуцца («Сіль­ська честь» П. Масканьї), Ельза, Єлизавета, Брунґільда («Лоенґрін», «Тангейзер», «Валькірія» Р. Ваґнера), Лівія Квінтілія (однойм. опера З. Носковсь­кого), Галька, Графиня, Ганна («Галька», «Графиня», «Зачарований замок» С. Мо­нюшка), Ґопляна (однойм. опера В. Же­ленського).

Літ.: Славетна співачка: Спогади і ст. Л., 1956; Людкевич С. Геніальна артистка // РК. 1958, 25 верес.; Деркач І. Шлях трояндами стелився // Вітчизна. 1958. № 9; Павлишин С. Замечательная украинская певица // Сов. музыка. 1959. № 2; Соломія Крушельницька: Короткий бібліогр. покажч: До 90-річчя з дня народж. Л., 1963; Пилипчук Р. Рідні пісні Соломії Крушельницької // НТЕ. 1964. № 4; Головащенко М. Чарів­ниця співу // Музика. 1973. № 4; Герета І. Музей С. Крушельницької: Нарис-путів­ник. Л., 1978; Соломія Крушельницька: Спогади. Мат. Листування: У 2 ч. К., 1978; 1979; Врублевська В. Соломія Кру­шельницька. К., 1979; Загайкевич М. Великій артистці // Музика. 1980. № 4; Паламарчук О. Краса таланту і душі // Театр. Львів. 1988. № 4; Ві­­ночок Соломії Крушельницької: Поезії і муз. твори. Висловлювання визнач. діячів культури. Т., 1992; Фільц Б. Сла­ветна співачка – гордість України // Україна музична’98. К., 1998; Проце­в’ят М. Ба­гатогранність акторсько-драматичного таланту Соломії Крушельниць­кої // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Мис­тецтво­знавство. 2001. Вип. 1; Тихобає­ва Г. Особливості драматичного талан­ту С. Крушельницької // Там само; Мисько-Пасічник Р. Матеріали до літопису життя Соломії Крушель­ниць­кої // Там само. 2002. Вип. 2; Велика серед Великих. Італійці про Соломію Крушельницьку: Спогади. Газетно-жур­нал. ст. Ів.-Ф., 2003; Соломія Крушель­ницька: Бібліогр. покажч. Т., 2007; Со­­ломія Крушель­ниць­ка. Квіти шани і любові: До 135-річчя від дня народж. Т., 2007; Соломія Крушель­ницька та світовий музичний простір. Т., 2007; Безсмертна слава Соломії: Біобіб­ліогр. довід. Л., 2007; Білавич Д. Пізній період сценічної діяльності Со­ломії Крушельницької // Соломія. 2007. № 4; Соломія Крушельницька: Шляхами тріумфів. Т., 2008; Соломія Крушель­ницька: Міста і слава. Л., 2009; Фільц Б. Коріння мого роду // Муз. україністика: Сучас. вимір. К., 2010. Вип. 5.

Б. М. Фільц

Стаття оновлена: 2014