Друль Ганна Йосипівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Друль Ганна  Йосипівна

ДРУЛЬ Ганна Йосипівна (22. 09. 1960, м. Червоноград Львів. обл.) – художниця декоративної кераміки. Обл. мист. премія ім. З. Флінти (1988). Ґран-Прі Всеукр. симпозіуму кераміки (смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл., 1999). 1-а премія Всеукр. симпозіуму худож. кераміки (м. Слов’янськ Донец. обл., 2005). Чл. НСХУ (1993). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1984; викл. К. Звіринський, П. Маркович, Е. Мисько). Працює від 1987 на Львів. експерим. керам.-скульптур. ф-ці. 1998–2001 – голова секції кераміки Львів. орг-ції НСХУ. Учасниця всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1987. Персон. – у Львові (1989, 2000, 2006), Кракові (1996, 2003–04). Створює декор. композиції, пласти, скульптури. Роботи зберігаються в Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства (смт Опішня), Музеї кераміки у м. Болеславець (Польща).

Тв.: декор. композиції – «Натовп» (1987), «Країна дурнів», «Діалог» (обидві – 1990), «Чоловічі забави», «Жадоба жертви», «Спадкоємець», «Галицькі жінки» (усі – 1998), «Хто дванадцятий?» (1999), «Вічність» (2000), «Неспішність» (2002), «Дотик» (2004), «Адам і Єва» (2005), «Час сирен» (2006); серії декор. пластів – «Стадний інстинкт» (1999), «Гонитва за вітром» (2000), «Діалоги», «Буття» (обидві – 2006).

Літ.: Гартен М. Неспіймана вітром: Парадоксал. кераміка Нусі Друль // Політика і культура. 2000, 24–30 жовт.; S. Zacharko. Wspólczesna ceramika ukraińska // Ikar. 2001. № 3; Чегусова.

О. М. Голубець

Стаття оновлена: 2008