Дрюченко Юрій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дрюченко Юрій  Петрович

ДРЮЧЕ́НКО Юрій Петрович (28. 02. 1954, Київ) – графік. Чл. НСХУ (1999). Закін. Київ. худож. ін-т (1979; викл. О. Ворона, К. Шостя). Від 1980 – на Київ. комбінаті монум.-декор. мист-ва; у Київ. міській адміністрації (1994–2002): голова підкомісії «З питань творчості» гуманітар. комісії, від 1996 – нач. відділу, заст. нач. упр. естетики міського середовища Гол. упр. містобудування та арх-ри; на твор. роботі; від 2006 – викл. Ін-ту післядиплом. освіти «УКРСТЕНО» при Міжнар. наук.-навч. центрі ЮНЕСКО (Київ); від 2007 – заст. дир. комунал. підпр-ва «Солом’янка-сервіс». Від 1976 – учасник всесоюз. та всеукр. худож. виставок. Значне місце у творчості Д. відведено портретам сучасників – будівельникам, водіям, військовим, медикам, ліквідаторам аварії на ЧАЕС; у доробку наявні також пейзажі. Окремі роботи зберігаються в Іванків. краєзнав. музеї (Київ. обл.), Черкас. ХМ, Нац. музеї «Чорнобиль» (Київ).

Тв.: «Вечір у Білгород-Дністровському» (1978), «Хоменко» (1980-і рр.), «Господар моря» (1984), «Кривошея» (1986), «Герої Чорнобиля» (1987), «Бухта Лагуна» (1989), «Дзвони вічності» (2000); серії – «Герої Чорнобиля» (від 1986), «Прикордонники» (1990); герб і прапор Києва (1996, співавт.).

Літ.: Данилов С. С этюдником по БАМу // Комсомол. знамя. 1984, 24 июня; Лозанова Н. Шляхи Юрія Дрюченка // Веч. Київ. 1984, 16 серп.; Чорнобиль: біль, надія. Виставка: Живопис, графіка, скульптура. К., 2000.

Г. В. Ярова

Стаття оновлена: 2008