Дрючило Анатолій Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Дрючило Анатолій Васильович

ДРЮЧИ́ЛО Анатолій Васильович (30. 11. 1956, с. Щербинівка Золотоніс. р-ну Черкас. обл.) – дизайнер і живописець. Син В. Дрючила. Чл. СХ РФ. Закін. Київ. худож.-пром. технікум (1976), Ленінгр. вище худож.-пром. уч-ще (1981). Від 1976 живе у С.-Петербурзі. Працює у галузях станк. графіки, монум.-декор. мист-ва. Учасник худож. виставок та міжнар. бієнале від 1991. Персон. – у м. Золотоноша (1986), С.-Петербурзі (1993), м. Порі (Фінляндія, 1994), м. Зеленогорськ (РФ, 1994), Торонто (1996), Полтаві (2003). У живопису, особливо у графіці Д., де найбільше відчут. вплив монум. мист-ва (зокрема вітража), осн. акцент зроблено на конфлікті добра і зла, на мудрості та гармонії земного й небесного. Митець еволюціонував від детал. виписування окремих деталей до символів-узагальнень, від використання гами візант. живопису (синій, жовтий, червоний кольори) до стриманих, легких, витриманих у напівтонах робіт. Спрощуючи форму, Д. поглиблює зміст картин. Актив. діяч укр. громади С.-Петербурга.

Тв.: «Благовіщення», «Різдво», «Голгофа», «Розп’яття», «Воскресіння» (усі – 1992), «Шлях» (1993), «Гніздо», «Ритми Амстердама» (1997), «Вид із вікна майстерні» (1998), «Лукомор’я» (1999), «Сутінки» (2002).

Т. І. Березюк

Статтю оновлено: 2008

Покликання на статтю
Т. І. Березюк . Дрючило Анатолій Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=21968 (дата звернення: 20.04.2021)