Дрягін Євген Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дрягін Євген  Павлович

ДРЯ́ГІН Євген Павлович (04. 03. 1918, м. Смоленськ, Росія – 27. 03. 1984, Сімферополь) – літературознавець. Д-р філол. н. (1969), проф. (1971). Закін. Казах. пед. ін-т (Алма-Ата, нині Алмати; 1940). Учителював. Працював зав. каф. рос. мови та літ-ри Ленінабад. учит. ін-ту (Таджикистан, 1947–53); доц. Ростов. ун-ту і Таганроз. пед. ін-ту (1953–67; обидва – РФ); зав. каф. рос. та зарубіж. літ-ри Орєхово-Зуєв. пед. ін-ту (Моск. обл.) і в. о. зав. каф. Моск. пед. ін-ту (1967–70); ст. н. с. НДІ нац. шкіл Мін-ва освіти РРФСР, водночас – проф. каф. рад. літ-ри Моск. обл. пед. ін-ту (1970–72); зав. каф. рос. та зарубіж. літ-ри Сімфероп. ун-ту (1972–84). Осн. частина дослідж. Д. присвяч. творчості М. Шолохова, зокрема впливу його худож. традиції на літ-ру ін. народів СРСР.

Пр.: Вдохновенное мастерство: Образы, язык, стиль «Поднятой целины». Ростов-на-Дону, 1958; О некоторых особенностях типизации характеров в «Тихом Доне» // Науч. докл. ВШ. Филол. науки. 1962. № 4; Шолохов и советский роман. Ростов-на-Дону, 1966; Мастерство Шолохова-пейзажиста: Сб. ст. Москва, 1972.

Р. М. Горюнова

Стаття оновлена: 2008