Дубановіч Едвард - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дубановіч Едвард

ДУБАНО́ВІЧ Едвард (Dubanowicz Edward; 06. 01. 1881, с. Ящва побл. м. Санок, нині Польща – 18. 10. 1943, Лондон) – польський політичний діяч, правознавець. Закін. філос. ф-т Львів. ун-ту, на якому захистив доктор. дис. «Słowackiego “Ksiądz Marek”: Studyum historyczno-literackie» (1904), після чого навч. на юрид. ф-ті цього Ун-ту, де також здобув докторат за працю «Cele “użyteczności publicznej” w rozumieniu powszechnego ustawodawstwa expropryacyjnego» (1911), написану після тривалих наук. відряджень до Франції та Великої Британії. Від 1911 працював у Крайовому виділі Галичини, водночас від 1916 викладав держ. право у Львів. ун-ті (від 1917 – проф.). Зі студент. років брав активну участь у діяльності таєм. націоналіст. орг-ції Союз польс. молоді «Зет» і Нац. ліги, входив до ред. друк. органу Польс. нац.-демократ. партії у Львові «Słowo Polskie», виступав проти укр. нац. руху в Галичині. Під час польс.-укр. війни 1918–19 – один із найактивніших чл. польс. Ком-ту оборони Львова, 1919 – чл. польс. делегації й експерт (з польс. сторони) у справі Сх. Галичини на Париз. мирній конференції. 1919–28 – посол Законодав. сейму та сейму Польщі. Один із розробників Конституції 1921 (голова Конституц. комісії), прихильник сильної держ. влади. Після держ. перевороту 1926 відійшов від політ. діяльності, переїхав до маєтку Скляна Гута побл. м. Броди (нині Львів. обл.), де займався госп. діяльністю, одночасно викладав у Львів. ун-ті. 1934 разом із 52-ма проф. польс. вищих шкіл наказом міністра публіч. освіти та віровизнань звільнений з роботи у Львів. ун-ті з політ. мотивів. З поч. 2-ї світ. війни переїхав із родиною до Львова, звідки у квітні 1940 висланий до Казахстану. 1942 вступив до Польс. армії в СРСР (т. зв. армії Андерса), з якою виїхав спочатку на Близький Схід, а звідти – до Лондона. У наук. працях і публіцист. статтях розвивав ідею міцної унітар. держави, обґрунтовував приналежність Галичини та Волині до Польщі.

Пр.: Dotychczasowy przebieg sprawy reformy w Sejmie (Zestawienie wniosków, materiałów, projektów). Lwów, 1913; Zmiana konstytucyi krajowej (Koniec rokowań i tekst nowych ustaw). Lwów, 1914; Prawno-państwowe stanowisko Królestwa Galicyi i innych krajów przedlitawskich: Szkic prawno-polityczny. Lwów, 1916; Rządy Gabinetu: rozbiór systemu parlamentarnego ze stanowiska prawno-porównawczego. Kraków, 1917; Sprawa politycznej administracyi w Polsce. Lwów, 1920; Na placówce w Ajaguz: wspomnienia z zesłania do Kazachstanu 1940–1942: spisano w latach 1942–1945. Londyn, 1945.

Літ.: J. Faryś, A. Wątor. Edward Dubanowicz 1881–1943: biografia polityczna. Szczecin, 1994.

Л. О. Зашкільняк

Стаття оновлена: 2008