Дубиківський Михайло Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дубиківський Михайло  Михайлович

ДУБИКІ́ВСЬКИЙ Михайло Михайлович (29. 01. 1954, с. Ріжки Таращан. р-ну Київ. обл.) – співак (тенор), музичний діяч і педагог. Засл. діяч мист-в України (2002). Закін. Одес. консерваторію (1981; кл. вокалу М. Огренича). Працював у Житомир. філармонії (1981–85); від 1985 – у Київ. ун-ті культури і мист-в: співзасн. і доц. каф. кобзар. мист-ва та бандури; водночас 1990–99 – педагогом у Стрітів. вищій пед. школі кобзар. мист-ва (Кагарлиц. р-н Київ. обл.). Один із засн. (від 1990) та голова (від 1993) т-ва «Просвіта» при Ун-ті. Популяризує укр. пісенну культуру. У репертуарі – укр. нар. пісні, твори укр. композиторів А. Кос-Анатольського, Д. Ревуцького, В. Верменича, О. Білаша, М. Лисенка, Г. Майбороди, Я. Степового, Д. Січинського, Г. Хоткевича та ін.; а також аріозо – Назара («Назар Стодоля» К. Данькевича), Вакули («Різдвяна ніч» М. Лисенка), Ленського («Євгеній Онєгін» П. Чайковського); арії – Андрія («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Паріса («Паріс і Олена» К. Ґлюка), Альфреда («Просвіта» Дж. Верді), Рудольфа («Богема» Дж. Пуччіні); романси – Неморіно («Любовний напій» Ґ. Доніцетті), Ліонеля («Марта» Ф. Флотова), Графа де Ґріє («Манон Леско» Ж. Массне); каватини – графа Альмавіви («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Фауста (однойм. опера Ш. Ґуно).

М. П. Прудченко

Стаття оновлена: 2008