Дмитерко-Ратич Ганна Петрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитерко-Ратич Ганна Петрівна

ДМИТЕ́РКО-РА́ТИЧ Ганна Петрівна (09. 02. 1893, с. Підберезці, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 03. 04. 1981, м. Едісон, шт. Нью-Джерсі, США) – громадська діячка. Дружина В. Ратича. Закін. г-зію, учител. семінарію (1914) у Львові. Брала участь у молодіж., січовому й пластовому рухах. З поч. 1-ї світ. війни добровільно вступила до Легіону УСС, відзначилася у боях на рос. фронті. Згодом служила у Коші УСС. З утворенням ЗУНР – в УГА, воювала з поляками у складі 1-ї бригади УСС. У міжвоєн. період вчителювала у м. Рогатин (нині Івано-Фр. обл.), була чл. т-в «Рідна школа», «Просвіта», Укр. жін. об’єдн., ініціювала створення у місті філії Муз. ін-ту ім. М. Лисенка. 1944 виїхала до Німеччини, 1949 – до США. Організовувала осередки Пласту на еміграції.

Літ.: Українські Січові Стрільці у 20-ліття виступу. 1914–1920. Л., 1935; Ріпецький С. Українське січове стрілецтво. Л., 1995.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2016