Дмитренко Ольга Вадимівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитренко Ольга Вадимівна

ДМИТРЕ́НКО Ольга Вадимівна (20. 11. 1953, Київ) – органістка, музична діячка. Засл. арт. України (2004). Диплом 1-го ступ. (4-е м.) Міжнар. конкурсу органістів «Празька весна–79». Ґран-Прі 1-го фестивалю «Пам’яті Володимира та Регіни Горовиців» (1994). Закін. Київ. консерваторію (1978; кл. фортепіано Є. Ржанова, органа – А. Котляревського), асистентуру-стажування при ній (1980, кер. А. Котляревський). Удосконалювала майстерність за кордоном, зокрема у Л. Кремера, В. Шетеліха (Німеччина), Ф. Клінда (Словаччина), Л. Дігріса (Литва). 1981–2004 – гол. органістка Нац. будинку орган. та камер. музики (Київ); водночас від 1996 – органістка, від 1998 – худож. дир. римо-катол. собору св. Олександра; за сумісн. від 2005 – кер. орган. класу Київ. дит. школи мист-в № 5; від 2006 – викл. каф. фортепіано Нац. муз. академії України (Київ). Перша виконавиця творів В. Зубицького, Л. Дичко, В. Гончаренка, Л. Колодуба, М. Шуха. Гастролі в країнах СНД, Польщі, Німеччині, Італії. Фонд. записи на Укр. радіо і телебаченні. Співпрацювала з О. Басистюк, І. Блажковим, Л. Войнаровською, Ф. Глущенком, Л. Забілястою, В. Кожухарем, Є. Колесник, Р. Кофманом, Н. Матвієнко, Л. Юрченко, Т. Штондою. Авторка і виконавиця програм «Шедеври клавірної музики», «Перед очима вічності», «Фауст через століття та країни», «Останні сторінки творчості Й.-С. Баха, Л. ван Бетговена, Й. Брамса», «Страстей за Матвієм» Й.-С. Баха (власна камерна версія), циклів концертів для дітей та юнацтва. З ініціативи Д. у соборі св. Олександра встановлено великий нім. орган фірми «M. Weise», проводять Міжнар. орган. фестиваль «Співайте Богові всі народи світу», Міжнар. фестиваль муз. літургій-мес «Через століття та країни».

Літ.: Кулик В. Врівень з учителем // КіЖ. 1985, 8 верес.; Вербицька І. Увертюра для Міністра культури // Укр. газ. 2002, 21 листоп.; Галаненко О. Молитовний дух творчості Ольги Дмитренко // Парафіял. газ. 2003, 7 груд.; Киризий Е., Чубатенко И. «Родословная» киевских органов // Жизнь по-киевски. 2007, 9 фев.

Н. К. Толпиго-Русіна

Стаття оновлена: 2008