Дмитрик Едвард - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитрик Едвард

ДМИ́ТРИК Едвард (04. 09. 1908, м-ко Ґранд-Форкс, провінція Британ. Колумбія, Канада – 01. 07. 1999, м. Енсіно, шт. Каліфорнія, США) – американський кінорежисер і сценарист українського походження. Після смерті матері 1914 з батьком переїхав до м. Сан-Франциско (шт. Каліфорнія, США). Від 1923 працював у Голлівуді на студії «Парамаунт Пікчерз» кур’єром, асист. на різних етапах фільмовиробництва, кіномеханіком, монтажером, 1930–39 – ред. фільмів. 1935 поставив першу картину «Яструб», але офіційно в режисурі від 1939. У 1947 засудж. на півроку позбавлення волі Ком-том розвідування антиамер. діяльності (ініційована сенатором Дж. Мак-Карті) за звинуваченням у причетності до Амер. КП. Після звільнення виїхав до Великої Британії, де зняв 2 картини. 1951 повернувся до США і дав свідчення у 2-му турі громад. слухань. Класик «чорного» кіно («Вбивство, моя мила», 1944; «Перехресний вогонь», 1947). У 1958 зняв епічну стрічку «Молоді леви» за романом І. Шоу, що вплинула на формування цілого покоління тих часів. Знімав трилери й соц. драми, був майстром вестерна й альпій. фільму. Серед відомих фільмів Д. – «Телешпигун» (1939), «Золоті рукавички» (1940), «Сім миль від Алькатраса» (1942), «Гітлерові діти», «Поза світанком», «Любий товаришу» (усі – 1943), «У безвиході» (1945), «До останнього» (1946), «Завжди пам’ятаємо» (1947), «Одержимість», «Даруй нам цей день» (обидва – 1949), «Снайпер» (1952), «Жонглер» (1953), «Зламаний спис» (1954), «Кінець роману», «Солдат удачі» (обидва – 1955), «Гора» (1956), «Чаклун» (1959), «Прогулянка диким краєм» (1962), «Політичні авантюристи» (1963), «Міраж» (1965), «Шалако» (1968), «Синя борода» (1972), «Людський фактор» (1975), «Він – мій брат» (1976). Д. – один із творців великого амер. кінематографа, його стрічки неодноразово номінувалися на премію Амер. кіноакадемії «Оскар». У його картинах знімалися Г. Боґарт, Р. Раян, К. Даґлес, Г. Фонда, Ґ. Пек, С. Трейсі, Б. Бардо, Ш. Коннері, Р. Ваґнер, Е. Тейлор та ін. кінозірки. Від 1976 викладав в Ун-тах Техасу і Пд. Каліфорнії. Написав автобіографію «It’s a Hell of a Life But Not a Bad Living» («Це пекельне життя, але непогане», Нью-Йорк, 1978). У 1997 на 27-му Київ. міжнар. кінофестивалі «Молодість» Д. присуджено Почес. приз за видат. внесок у світ. кіномистецтво.

Літ.: Сахалтуєв О. Українська леґенда американського кіна // Кіно. 1998. № 1; Войтенко В. Українець у Голлівуді // День. 1998. № 167.

В. М. Войтенко

Стаття оновлена: 2008