Дмитриченко Микола Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитриченко Микола Федорович

ДМИТРИЧЕ́НКО Микола Федорович (19. 12. 1952, м. Снятин Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – фахівець у галузі триботехніки. Д-р тех. н. (1992), проф. (1993). Засл. діяч н. і т. України (2002). Держ. премія України у галузі н. і т. (2005). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2005). Закін. Київ. ін-т інж. цивіл. авіації (1976), де й працював від 1981 (нині Нац. авіац. ун-т): 1991–95 – заст. проректора з наук. роботи, 1995–99 – проректор із перспектив. розвитку; 2000–02 – нач. департаменту вищої освіти Мін-ва освіти й науки України; від 2002 – ректор, водночас від 2003 – зав. каф. вироб-ва, ремонту та матеріалознавства Нац. транспорт. ун-ту (Київ). Досліджує проблеми тертя і зношування у машинах. Брав участь у написанні навч. посіб. «Вища освіта і Болонський процес» (К., 2006).

Пр.: Антикорозійні мастильні матеріали. К., 1987; 1991; Надійність сільськогосподарської техніки. К., 1990; Еластогідродинаміка: теорія та практика. Л., 2000; Змащувальні процеси в умовах нестаціонарного тертя. Ж., 2002 (співавт.); Триботехніка та основи надійності машин: Навч. посіб. К., 2006 (співавт.).

Н. І. Васянова

Стаття оновлена: 2008