Дмитришин Любов-Оксана Юліянівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитришин Любов-Оксана Юліянівна

ДМИТРИ́ШИН Любов-Оксана Юліянівна (псевд.: Оксана Крушельницька, Любов Дмитришин, Любов Дмитришин-Часто; 09. 05. 1942, с. Крушельниця Сколів. р-ну Дрогоб., нині Львів. обл.) – письменниця. Дружина П. Часто. Чл. НСПУ (1989). Закін. Львів. ун-т (1969). Працювала у стрий. рай. г. «Будівник комунізму», обл. г. «Молодь Закарпаття», «Закарпатська правда»; 1992–95 – гол. ред. дит. ж. «Веселка» (м. Джерсі-Сіті, шт. Нью-Джерсі, США), від 1997 – гол. ред. г. «Нац. трибуна» (Нью-Йорк). Друкується від 1958. Проза Д. відзначається поетичністю, у ній домінує внутр. мелодія. Новели побудовані за принципом розгортання асоціацій. Структур. основою є спогад, навколо якого нарощуються враження, емоц. поле дедалі розширюється – і перед читачем постає картина, що є документом людської особистості і водночас історії краю. Продовжує традиції укр. жін. прози.

Тв.: Літ осінніх відлуння: Новели й оповідання. Уж., 1981; Родина: По- вість. Оповідання. Уж., 1986; Ця важка дорога: Повість. К., 1990; Українська Мати: Худож.-докум. повість. Уж., 1995; Сповідь: Повість. Новели й оповідання. Поезії. Нью-Йорк, 1996; Ва- кації з бабусею: Повість. Нью-Йорк, 1997; Горить моє серце: Поезії. Нью-Йорк, 2006.

С. О. Плахотнюк

Стаття оновлена: 2008