Дмитрієв Віталій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитрієв Віталій Михайлович

ДМИ́ТРІЄВ Віталій Михайлович (11. 10. 1936, Харків) – радіофізик. Д-р фіз.-мат. н. (1979), проф. (1982). Засл. діяч н. і т. України (1998). Держ. премія України в галузі н. і т. (2000). Закін. Харків. ун-т (1959). Працював 1961–62 у Харків. фіз.-тех. ін-ті. Від 1962 – у Фіз.-тех. ін-ті низьких т-р НАНУ (Харків): від 1968 – зав. відділу надпровідності, водночас 1988–98 – заст. дир. з наук. роботи. За сумісн. 1980–88 – проф. каф. експерим. фізики Харків. ун-ту. Розвинув теорію нерегуляр. хвилеводів та резонаторів, надпровід. болометрів; фіз. основи надпровідник. електроніки, нерівноваж. надпровідності. Відкрив явища стимуляції надпровідності електромагніт. випромінюванням; неджозефсонів. осциляції у центрах проковзування фази; виникнення високочастот. центрів проковзування фази; новий клас магніт. надпровідників зі структурою ThMn12. Експериментально довів існування нових низькочастот. плазм. колектив. коливань у надпровідниках.

Пр.: Microwave-enhanced critical supercurrent in constricted tin films // Phys. Rev. Lett. 1966. Vol. 16; Фазовое расслоение однородного сверхпроводника в поле СВЧ излучения // Письма в ЖЭТФ. 1979. Вып. 12; Низкочастотные колебания, возбуждаемые центром проскальзывания фазы в режиме неджозефсоновской осцилляции // ФНТ. 1994. Т. 20; Evidence for superconductivity and pseudogap in the new magnetic compound PrAg6In6 // ФНТ. 2005. Т. 31; AC Josephson properties of phase slip lines in wide tin films // Superconductor Science & Technology. 2007. Vol. 20 (усі – у співавт.).

В. С. Боровиков

Стаття оновлена: 2008