Крук Григорій Якович
КРУК Григорій Якович (30. 10. 1911, с. Братишів, нині Тлумацького району Івано-Франківської обл. — 05. 12. 1988, Мюнхен) — скульптор, графік. Закінчив Львівську мистецько-промислову школу (1934), навчався у Краківській (1928–36; майстерня К. Лящки) і Берлінській (1936–40; викладачі А. Бреккер, О. Гріцбергер, Ф. Ємець, А. Фоке) академії мистецтв. Від 1945 — у Мюнхені, де викладав в академії мистецтв. На творчій роботі. Створював монументальні і малоформатні скульптури у бронзі, гіпсі, теракоті. Основна тематика — ностальгія за рідною землею, духовний та фізичний образ підкарпатських селян, історичне минуле України, композиції з масивними жіночими фігурами, портрети. Суворі й прості постаті персонажів не ідеалізував, шукаючи в них не краси, а лише автентичності і характерних рис. Оскільки відтворював світ фізичної праці, селян та взагалі бідноту, вони виходили часом грубими, штучно не прикрашеними. Передавав природний рух людського тіла, без штучних поз, поетичних жестів. Більшість робіт в експресіоністичному, динамічному стилі, позбавлені деталей; композиції наближені до форм сфери, брили, піраміди. Створив особливий вид різьблення, основні компонентами якого стали спрощені узагальнені маси, зведені до цілісної брилуватості. Матеріальна статичність, замкнутість спричинила наповненість обʼєму. Зробив серію експресіоністичних рисунків людських фігур. Увів український селянський сюжет у світове мистецтво (памʼятник 1964 у м. Ґмюнд (Австрія) виселенцям із Галичини, померлим у таборах). Роботи Крук виставляли у країнах Азії, Європи, США. Персональні виставки — у Мюнхені (1946–47, 1952, 1960, 1963–64, 1969, посмертна — 2011), Парижі, Лондоні, Единбурзі (усі — 1954), Бонні (1955), Римі (1957), Нью-Йорку та Філадельфії (1961), Відні (1962), Берліні (1963), Торонто (1968). Останні роки жив у притулку для людей похилого віку. Створив Міжнародний фонд Крук, шкільний музей — у Братиславі, 2006 — кімнату-музей у рідному селі, 2011 — Музей Крук на площі його імені у м. Кеніґсбрунн (Німеччина). В Івано-Франківську на його честь названо вулицю. Архів Крук та основна частина робіт зберігаються в Українському вільному університеті (Мюнхен), частина творів — у Національному музеї (Париж), Британському музеї (Лондон), Національному художньому музеї (Київ), Івано-Франківському художньому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Концерт на ярмарку» (1937), «Родина втікачів», «Голівка хлопчика» (обидва — 1938), «Мати з дитям» (1944), «Селяни перед розстрілом у Станіславі» (1945), «Швачка» (1946), «Лучниця» (1947), «Бандурист» (1958), «Голова дитини» (1959), «Жінка, яка стоїть» (1960), «Т. Шевченко» (1961), «Батько» (1968), «Оголена (Нудистка)» (1972), «Дівчина з глечиком» (1973), «Танцівниця», «Т. Шевченко» (обидва — 1975), «Єврей з півнем», «Прачка», «Селянин», «Сирітка», «Хлопець із голубом», «Жінка з торбою», «Бабуся зі свічкою», «Паламар», «Покритка», «Дівчина, яка читає книжку», «Дівчина, яка сперлася на коромисло», «Селянин у церкві», «Дитина біженців», «Учителька», «Атенагорас І», «Папа Павло VІ», «Кардинал Йосиф Сліпий», «Л. ван Бетговен», «Анна Ярославна», «Князь Володимир Великий», «В. Липинський», «М. Лисенко», «В. Стефаник», «С. Петлюра», «І. Мазепа», «С. Гординський», «Я. Гніздовський» (усі — 1970–80-і рр.).
. 1972. Terakota.jpg)

