Дмитрієв Микола Іванович

ДМИ́ТРІЄВ Микола Іванович (1875 –1929) — фахівець у галузі кораблебудува­н­ня. Закін. С.-Петербур. технол. ін­ститут. На поч. 20 ст. разом із інж. В. Колпичевим досліджував стан кораблебудува­н­ня у Росії і за кордоном, наслідком чого стала фундаментал. праця «Судостроительные заводы и судостроение в Рос­сии и за границей» (С.-Петербург, 1909). У 1909 — інж.-механік С.-Петербур. адміралтей. заводу; від 1909 — директор правлі­н­ня Микол. суднобуд. заводів; від 1912 — директор заводу «Рус­суд» (нині Суднобуд. завод ім. 61 комунара); від 1915 — директор-роз­порядник тресту «Наваль»–«Рус­суд». Керував будівництвом легких крейсерів типу «Адмірал Нахімов», есмінців «Голосний», «По­спішний», під­вод. човнів типу «Орлан», десант. барж типу «Ельпідіфор», унікал. плаваючого доку вантажопід­йомністю 30 тис. т, добудовою лінкора «Імператор Олександр ІІІ» типу «Імператриця Марія» та ін. Водночас брав активну участь у діяльності Микол. яхт-клубу. Після більшов. пере­вороту 1917 емігрував у Францію, де був кер. цивіл. суднобуд. заводу, на якому за замовле­н­ням рад. уряду збуд. найбільші на той час танкери «Радянська нафта» і «Нафтосиндикат СРСР».

Завантажити статтю