Дмитрієв Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитрієв Микола Іванович

ДМИ́ТРІЄВ Микола Іванович (1875 –1929) – фахівець у галузі кораблебудування. Закін. С.-Петербур. технол. ін-т. На поч. 20 ст. разом із інж. В. Колпичевим досліджував стан кораблебудування у Росії і за кордоном, наслідком чого стала фундаментал. праця «Судостроительные заводы и судостроение в России и за границей» (С.-Петербург, 1909). У 1909 – інж.-механік С.-Петербур. адміралтей. з-ду; від 1909 – дир. правління Микол. суднобуд. з-дів; від 1912 – дир. з-ду «Руссуд» (нині Суднобуд. з-д ім. 61 комунара); від 1915 – дир.-розпорядник тресту «Наваль»–«Руссуд». Керував буд-вом легких крейсерів типу «Адмірал Нахімов», есмінців «Голосний», «Поспішний», підвод. човнів типу «Орлан», десант. барж типу «Ельпідіфор», унікал. плаваючого доку вантажопідйомністю 30 тис. т, добудовою лінкора «Імператор Олександр ІІІ» типу «Імператриця Марія» та ін. Водночас брав активну участь у діяльності Микол. яхт-клубу. Після більшов. перевороту 1917 емігрував у Францію, де був кер. цивіл. суднобуд. з-ду, на якому за замовленням рад. уряду збуд. найбільші на той час танкери «Радянська нафта» і «Нафтосиндикат СРСР».

Літ.: Плясков Л., Кучеренко Л. Наш Черноморский. Москва, 1989; Зубов Б. Развитие кораблестроения на Юге России. Калининград, 1990.

А. Ф. Галь

Стаття оновлена: 2008