ДМИ́ТРІЄВ Микола Ізмаїлович (27. 03 (08. 04). 1886, с. Улянівка, нині Білопіл. р-ну Сум. обл. — 08. 11. 1957, Харків) — гео­граф, геоморфолог. Доктор гео­графічних наук (1938, без захисту дис.), професор (1922). Закін. Харків. університет (1912), де 1916–57 і працював: 1930–41 — зав. сектору НДІ геології, від 1945 — завідувач кафедри регіон. фіз. гео­графії. Водночас 1928–34 — зав. сектору фіз. гео­графії Укр. НДІ гео­графії і карто­графії. Досліджував геоморфологію України та еволюцію рельєфу. Автор першого посібника з геоморфології України, зокрема геоморфол. ра­йонува­н­ня та фіз.-геогр. карти УРСР. Об­ґрунтував пошире­н­ня і страти­графію лісових від­кладів, встановив пд. межу морен. від­кладів четвертин. зледені­н­ня на території України. Проводив карто­графува­н­ня терас річк. долин Придні­провʼя. Двічі здійснив кругосвітні подорожі (1909 і 1912–13).