Дмитрієв Олександр Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитрієв Олександр Володимирович

ДМИ́ТРІЄВ Олександр Володимирович (03. 05. 1943, с. Бірофельд Хабаров. краю, РФ) – художник декоративної кераміки і живописець. Чл. НСХУ (1988). Закін. Одес. художнє уч-ще (1969; викл. А. Лоза, Д. Фруміна, Л. Фурдигайло). Працював керамістом Навоїн. керам. цеху (Узбец. РСР, 1969–73), художником Світловод. фарфор. з-ду (1973–75), в Одес. тресті зеленого буд-ва, де створив низку садово-парк. скульптур (1975–77); на Одес. худож.-вироб. комбінаті (1977–91). Від 1970 – учасник міських, обл., респ. і зарубіж. мист. виставок. Персон. виставки – у Навої (1972), Кіровограді (1974), Одесі (1995, 2004). Осн. галузі – декор. кераміка, монум.-декор. мист-во, скульптура, живопис. Для творчості Д. притаманне цілісне відчуття декоративності та умовно-фігурат. бачення образів. Розробляючи тему екології, наголошує на емоц. відчутті природи та барвистості її фарб. Роботи зберігаються в Одес., Запоріз., Івано-Фр. ХМ.

Тв.: керам. панно – «Туристична Одеса» (готель «Турист», 1978), для профілакторію з-ду «Будгідравліка» (1983); декор.-об’ємні форми та композиція «Космос» (кінотеатр «Зоряний», 1985), декор. форми – «Полум’я» (санаторій «Молдова», 1987; усі – в Одесі), «Математик» (2002); кераміка – «Диско» (1987), «Екологічний мотив», «Листя» (обидва – 1988), «Земля» (1989), «Політ» (1990), «Композиція з фігурами», «Човен Сонця», «Композиція» (усі – 2005); акварелі – «Оголена натура» (1987), «Ставок», «Як пройти до горизонту» (обидві – 1994), «Дерева у воді» (1995), «Дорога до моря», «Комета над Одесою» (обидві – 1997), «Географіка» (1999), «Трійця» (2001); живопис – «Синій будинок» (1967), «Міф про трикутник», «Древні руїни» (обидва – 1990), «Перетин», «Самаркандський базар» (обидва – 1991), «Бухара» (1992), «Ремінісценція» (1993).

Літ.: Придатко Т. Художня кераміка: Сходини вгору // ОМ. 1990. № 1; А. Дмитриев: Персон. выставка: Каталог. О., 1999; Александр Дмитриев. Необходимое пространство: Персон. выставка: Каталог. О., 2004.

Т. В. Басанець

Стаття оновлена: 2008