Дмитрієв Олександр Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитрієв Олександр Петрович

ДМИ́ТРІЄВ Олександр Петрович (27. 09. 1947, м. Констанца, Румунія) – фізіолог рослин. Д-р біол. н. (1989), проф. (1994), чл.-кор. НАНУ (2006). Премія ім. М. Холодного НАНУ (2003). Закін. Київ. ун-т (1970). Працював у Ін-ті фізіології рослин АН УРСР (1971–86); від 1986 – зав. лаб. імунітету рослин, водночас 1995–97 – заст. дир. з наук. роботи Ін-ту клітин. біології та генет. інженерії НАНУ (обидва – Київ). Вивчає молекулярні механізми фітоімунітету, сприйняття та трансдукції мікроб. сигналів у рослин; відкрив та ідентифікував фітоалексини рослин родини лілійних; розвинув уявлення про координацію захисних реакцій на різних рівнях структур. орг-ції рослин. організму; запропонував біотехнології підвищення хворобостійкості рослин.

Пр.: Role of Ca2+ in elicitation of defense responses in Allium cepa // Plant Cell Reports. 1996. № 12; Фитоалексины и их роль в устойчивости растений. К., 1999; Сигнальные молекулы иммунитета растений // Физиология растений. 2003. № 3; Induction of systemic resistance in plants // Cytology and Genetics. 2004. № 3; УФ-В радіація і рослини: механізми ушкодження та захисту. К., 2007 (співавт.).

Літ.: 60-річчя члена-кореспондента НАН України О. П. Дмитрієва // Вісн. НАНУ. 2007. №9.

М. М. Хомляк

Стаття оновлена: 2008