Дмитров Леонід Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитров Леонід Дмитрович

ДМИ́ТРОВ Леонід Дмитрович (23. 05 (04. 06). 1885, Київ – 30. 05. 1965, там само) – археолог. Канд. істор. н. (1942). Закін. С.-Петербур. археол. ін-т (1909). Вчителював у Києві (1910–13); вдосконалював знання давньогрец. мови у Стамбулі, Афінах і на г. Афон (1911); працював інспектором нар. уч-щ у м. Гомель і Гомел. пов. (нині Білорусь, 1913–18); готував матеріали до 17-го Археол. з’їзду, що мав відбутися 1917 у Білорусі; від 1918 – на викладац. роботі у Києві; від 1928 – у Всеукр. археол. ком-ті (нині Ін-т археології НАНУ, Київ): 1944–57 – ст. н. с.; водночас у 1947–50 – викл. Київ. ун-ту. Під час евакуації у РФ 1941–44 – співроб. Ін-ту сусп. наук АН УРСР (Уфа, Москва). Від 1957 – на пенсії. Досліджував пам’ятки первіс., антич., скіфо-сармат. та середньовіч. археології, брав участь у багатьох експедиціях в Києві, на Поліссі, о-ві Березань, в Ольвії, на Перекопі, Любимів. городищі. У 1935–36 керував Нікопол., 1945–55 – Білгород-Дністров. (згодом Ізмаїл.) експедиціями.

Пр.: Торфовища-болота та яке значення вони мають для археології // Хроніка археології та мист-ва. 1931. № 3; Перекоп. Ров и вал. К., 1940; Археологічне вивчення Нікопольщини в 1935–36 роках // Наукові записки. К., 1946. Кн. 2; Археологічне вивчення Нікопольщини (1935–1936 рр.) // Археологія. 1950. Т. 3; Білгород-Дністровська археологічна експедиція // Археол. пам’ятки УРСР. К., 1949. Т. 2; Основні підсумки Ізмаїльської археологічної експедиції 1949–1951 рр. // Там само. 1955. Т. 5; Любимівське городище рубежу нашої ери // Там само. 1961. Т. 10 (співавт.).

Літ.: Л. Д. Дмитров: Некролог // Археологія. 1966. Т. 20.

В. В. Отрощенко

Стаття оновлена: 2008