Дмитрова Людмила Михайлівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитрова Людмила Михайлівна

ДМИТРО́ВА Людмила Михайлівна (16(28). 09. 1890, Київ – 14. 07. 1986, Москва) – театрознавець. Дружина Д. Грудини. Навч. на істор.-філол. ф-ті Київ. вищих курсів (1907–09), закін. Жін. мед. ін-т (Київ, 1913), режисер. курси (1920). Від 1913 працювала лікарем. Від 1921 – у Харкові: перекладач і коректор у ред. г. «Селянська правда», водночас розпочала пед. діяльність, зокрема 1922 викладала історію театру в Укр. театрі-студії ім. Лесі Українки, від 1923 – викл. укр. мови на Держ. курсах при Наркомосі, 1924–25 вела драм. гуртки, читала лекції на Курсах перекваліфікації працівників політпросвіти у Харкові. 1928 відряджена до Парижа з метою вивчення мист. життя та історії театру. Після подорожі опублікувала у ж. «Червоний шлях» та «Культробітник» 1928–29 низку статей про робітн. театри Франції. Від 1928 – доц. Харків. худож. ін-ту та викл. театр. технікуму; згодом – проф. Київ. театр. ін-ту. 1937 за сприяння О. Білецького, асист. якого працювала, виїхала до Москви, де мала лікар. практику, від серед. 1950-х рр. читала лекції з історії мист-ва у т-ві «Знання», співпрацювала в ж. «Искусство» та однойм. вид-ві. Авторка підручної кн. «З історії всесвітнього театру» (Х., 1929; присвяч. Лесю Курбасу), що стала першою спробою вписати історію укр. театру в світ. контекст; п’єс «Голота» за однойм. новелою В. Винниченка (не опубл.), «Травневі малюнки» (К., 1925), інсценізації «1905 рік» за повістю «Fata morgana» М. Коцюбинського.

Літ.: Криворучко Л. «Я хочу жити не тільки для себе…» // УТ. 1996, № 1; Зубавіна І. Багатогранна обдарованість (До 110-річчя від дня народж. Л. М. Дмитрової) // Мист. обрії’2000: Альм. К., 2002.

І. Б. Зубавіна

Стаття оновлена: 2008