Дмитрух Микола Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмитрух Микола Антонович

ДМИТРУ́Х Микола Антонович (20. 06. 1954, с. Краснопілля Тилігуло-Березан., нині Березан. р-ну Микол. обл.) – графік і живописець. 2-і премії Всеукр. конкурсу екслібриса (Тернопіль, 1995) та Міжнар. виставки «Високий Замок» (Львів, 2000). Чл. НСХУ (1990). Закін. Вижниц. уч-ще приклад. мист-ва (Чернів. обл., 1979; викл. С. Вархола, В. Жаворонков, В. Куров). Відтоді працював у Тернополі: на худож.-вироб. комбінаті; від 1993 – викл. дит. худож. школи № 1. Учасник всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1979. Персон. – у Тернополі (2001) та польс. містах Ярославі (2002) та Любачеві (2002, 2004–05), Жешуві (2005). Осн. галузі – станк. і книжк. графіка (ілюстрація, плакат, екслібрис, карикатура, рисунок, шарж), живопис. Для творчості Д. характерні лаконізм ліній, форм, асоціативна умовність композицій, у яких переплетено абстрактне з реальним, а колір і фактура тяжіють до епіч., монум. сприйняття. У графіці Д. гранично лаконічний, з лагідним м’яким гумором. Роботи зберігаються у Терноп. краєзнав. музеї, Терноп., Микол., Тайван. ХМ, Львів. палаці мист-в, Музеї в Любачеві, Домі сатири і гумору в Ґаброво (Болгарія), Музеї карикатури у Стамбулі.

Тв.: серія сатир. малюнків «Без назви» (1979–85); «Весна 33-го року», «Білий світ» (обидва – 1989), «Над річкою в чистім полі», «Пам’ять» (обидва – 1990), «Січа» (1991), «Тернопільський замок» (1995), «Тернопіль. Церква Різдва Христового» (1998), «Середина літа» (2002), «Мелодія степу» (2003), «Приборканий степ» (2004), «Скіфія» (2006); серії – «Легенди Тернопільщини» (1992–95), «Скіфія» (1995–99), «Костели Польщі» (1995–2000).

Літ.: Поет композиції і барв // Русалка Дністрова. 1998, 11 черв.; Удіна Т. Світла енергія скіфського степу: Нотатки з виставки терноп. художника М. Дмітруха // Вільне життя. Т., 2001, 1 квіт.; Її ж. Енергія скитського степу // ОМ. 2002. № 1.

Т. О. Удіна

Стаття оновлена: 2008