Дмухайло Іван Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дмухайло Іван Семенович

ДМУХА́ЙЛО Іван Семенович (10(23). 09. 1914, с. Топчине, нині Магдалинів. р-ну Дніпроп. обл. – 30. 03. 2007, Мінськ) – живописець. Засл. діяч мист-в Білорусі (1996). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2006). Чл. НСХУ (1958). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. художнє уч-ще (1939; викл. В. Коренєв, М. Панін, Т. Максименко). Учителював на Дніпропетровщині (1940–41); працював у Брест. (1945–48) і Гроднен. (1949–60) худож. майстернях СХ Білорусі; на Мінському худож. комбінаті (1961–78). Відтоді – на твор. роботі. Учасник респ., міжнар. мист. виставок від 1949. Персон. – у Гродно (1959), Мінську (1964, 1974, 1984, 1989, 1994, 1999, 2004), Києві (1996). Автор переважно лірич. пейзажів, натюрмортів, картин на істор. тематику. У пейзаж. ліро-епічних композиціях ідеалізується гармонійність світу, цікавими є полотна про антропогенні чинники зміни природи. Роботи зберігаються у музеях Білорусі.

Тв.: «Рідна хата» (1947), «Возз’єднання Західної Білорусії» (1949), «На Вкраїні милій» (1950), «Рідна мати моя» (1955), «Гродно» (1956), «Дрозди» (1964), «Над Німаном» (1968, 2004), «Світає» (1970), «На окраїні села» (1975), «Окраїна Мінська» (1989), «Натюрморт», «Вид на Гродно» (обидва – 1990), «Лісова річка» (1993), «Квіти» (1996).

Літ.: Иван Дмухайло: Альбом-каталог. Минск, 1999.

О. Л. Ільїн

Стаття оновлена: 2008