Дніпровське конструкторське бюро - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дніпровське конструкторське бюро

«ДНІПРО́ВСЬКЕ» Конструкторське бюро – установа, що займається розробленням електронних систем і засобів зв’язку. Розташ. у Дніпропетровську. Входить до складу ДХК «Дніпров. маш.-буд. з-д». Підпорядк. Мін-ву пром. політики України. Засн. 1952 як відділ гол. конструктора (від 1957 – КБ) Держ. союз. з-ду № 933 (тодішня назва ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод»), від 1988 – сучасна назва. Від 1996 – ЗАТ, від 1999 – держ. АТ. Протягом 1952–91 КБ розробляло обладнання засобів систем ППО, попередження ракет. нападу, протиракет. оборони, контролю косміч. простору, протикосміч. оборони, військ. зв’язку; побут. техніку (холодильники «Дніпро», магнітофони «Оріль», дит. іграшки); водночас від 1989 почало опрацьовувати конструктор. документацію електрон. АТС з цифр. абонент. мережею системи С-32. Від 1992 – гол. орг-ція Мін-ва пром. політики України з напряму систем і засобів зв’язку. У структурі – програмно-апарат. комплекс для відпрацювання розробленого телекомунікац. обладнання та програм. забезпечення при різноманіт. умовах експлуатації, інж. центр з випуску конструктор. документації, 3 наук.-дослід. конструктор. підрозділи. Серед найзначніших розроблень остан. років – цифр. телефонні станції системи «Дніпро», що дають можливість будувати всі типи станцій для телефон. мереж заг. користування, цифр. відомчих мереж, вузлів спецслужб, вузлів оброблення викликів, Call-центрів, відомчих та установчих вироб. станцій. За створення та впровадження сучас. телекомунікац. обладнання на телефон. мережах заг. користування 2000 колектив «Д.» відзначено Держ. премією України у галузі н. і т. Кількість працівників – 208 осіб (2007; у 1991 – понад 3 тис. осіб). 1952–74 КБ очолював М. Симонов, 1974–79 – В. Кутумов, 1979–97 – І. Тарасенко, від 1997 – В. Мірошников.

Б. М. Кобилкін

Стаття оновлена: 2008