Дніпровський каскад ГЕС - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дніпровський каскад ГЕС

ДНІПРО́ВСЬКИЙ КАСКА́Д ГЕС – шість гідро- та одна гідроакумулююча електростанції на Дніпрі, об’єднані в єдиний комплекс. Підпорядк. ВАТ «Укргідроенерго» НАК «Енергет. компанія України». Заг. потуж. каскаду (без Київ. гідроакумулюючої електростанції) – 3651 тис. кВт, середньоріч. виробіток електроенергії 9274 млн кВт/год. Верх. у каскаді є Київська ГЕС. Перший агрегат її введено у дію 1964, вся ГЕС – 1968. Київ. ГЕС належить до типу руслових, розрахунк. напір 7,7 м, встановлена потуж. 408,5 тис. кВт, середньоріч. виробіток електроенергії 750 млн кВт/год.; корис. об’єм Київського водосховища 1,17 млрд м3, здійснюється сезонне регулювання стоку. 1970 розпочав роботу перший агрегат Київської гідроакумулюючої електростанції з розрахунк. напором 65 м, встановленою потуж. 235 тис. кВт та середньоріч. виробітком електроенергії 135 млн кВт/год. Другою у каскаді є Канівська ГЕС (1975) потуж. 444 тис. кВт, середньоріч. виробітком електроенергії 930 млн кВт/год. Канівське водосховище має корис. об’єм 0,28 млрд м3 і виконує лише добове та тижневе регулювання стоку. Третя у каскаді – Кременчуцька ГЕС (1960). Її потуж. 625 тис. кВт. Завдяки великому корис. об’єму (8,97 млрд м3) Кременчуцьке водосховище дає змогу здійснювати річне з переходом до багаторіч. регулювання стоку та цим самим підвищувати виробіток електроенергії на всіх нижче розташ. ГЕС. Середньоріч. виробіток електроенергії Кременчуц. ГЕС перевищує 1,5 млрд кВт/год. Дніпродзержинська ГЕС – наступна у каскаді – ввійшла до діючих 1964. Її потуж. 352 тис. кВт, середньоріч. виробіток електроенергії 1,29 млрд кВт/год. Корисний об’єм Дніпродзержинського водосховища (0,53 км3) дозволяє здійснювати лише добове та тижневе регулювання стоку. Нижче за течією розташ. Дніпрогес (Дніпров. ГЕС); побудована 1932, відбудована після війни 1948, реконструйована 1980. Потуж. ГЕС 1538,2 тис/кВт, виробіток електроенергії 3,92 млрд кВт/год. на рік; корис. об’єм Дніпровського водосховища дозволяє здійснювати лише добове та тижневе регулювання стоку. Найнижча – Каховська ГЕС. Її буд-во було закінчене 1956. Потуж. станції 351 тис. кВт, середньоріч. виробіток електроенергії 1,52 млрд кВт/год. Завдяки великому корис. об’єму (7 км3) Каховське водосховище дає змогу здійснювати річне регулювання стоку. На всіх гідровузлах є судноплавні шлюзи (на Дніпров. гідровузлі – однокамер. і трикамерний). Створення каскаду дозволило забезпечити глибоковод. шлях від гирла Прип’яті до Чорного моря. Режим роботи усіх ГЕС ведеться комплексно, з урахуванням екон. і оптимал. використання водотоку для потреб енергетики та забезпечення вимог ін. галузей нар. госп-ва, рибництва, зрошення, водопостачання, річк. транспорту. Від 1996 на гідровузлах проводиться реконструкція осн. устаткування та систем упр., захисту та моніторингу. 2005 за проведену роботу з реконструкції ГЕС групу фахівців «Укргідроенерго», з-дів – виробників устаткування, проект. і налагоджувал. орг-цій, ін-тів відзначено Держ. премією України в галузі н. і т.

Літ.: Бакшеев Е. и др. Днепровский каскад гидроэлектростанций // Гидротех. строительство. 1967. № 5; Куземин И. Н. Днепровский Каскад ГЭС. К., 1981; Справочник по водным ресурсам. К., 1987; Бакшеев Е. Днепровские водохранилища и их народнохозяйственный эффект. Х., 2003.

А. В. Яцик, К. В. Вощинський

Стаття оновлена: 2008