Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Дзержинського - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Дзержинського

«ДНІПРО́ВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІ́ЙНИЙ КОМБІНА́Т ім. Ф. Дзержинського» – одне з найстаріших підприємств металургійної промисловості України. Розташ. у м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл. Засн. 1889 польс.-бельг. та франц. акціонерами «Пд.-рос. дніпров. металург. т-ва». Перед 1-ою світ. війною був найбільшим металург. з-дом Росії. У 1910-х рр. до його складу входило 5 домен. та 10 мартенів. печей, бесемерів., рейкобалк., середньосорт., листопрокат., дрот. і вісебандажний цехи, в яких виплавлялося 500 тис. т чавуну, 369 тис. т сталі, 300 тис. т прокату. У ході воєн. дій 1918–20 з-д був законсервований. 1925 відновлено як Дніпров. металург. з-д ім. Ф. Дзержинського. У 2-й пол. 1940 підпр-во зайняло 1-е м. у Всесоюз. соціаліст. змаганні, його визнали найкращим серед металург. з-дів країни за тех. рівнем і використанням вироб. потужностей. У серпні 1941 осн. завод. устаткування та висококваліфік. спеціалістів евакуйовано у міста Магнітогорськ (Челябін. обл.), Нижній Тагіл (Свердлов. обл.), Свердловськ (нині Єкатеринбург), Білорецьк (Башкортостан, усі – РФ). Нім. окупац. влада неодноразово робила спроби відновити вироб-во, однак налагодити випуск осн. продукції не змогла. Після визволення Дніпродзержинська у жовтні 1943 розпочалася відбудова з-ду. 1951 тут досягнуто довоєн. рівня вироб-ва чавуну та прокату, 1952 – сталі. 1966 за значні успіхи у розвитку металург. галузі пром-сті підпр-во нагороджено орденом Леніна. Від 1986 – комбінат. У 1970–80-х рр. на «Д. м. к.» була досягнута найвища інтенсивність вироб-ва, його продукція, зокрема й унікал. шпунт. палі типу Ларсен і катані вагонні осі, постачалася у 58 країн світу. 1982 на підпр-ві введено в дію сучас. киснево-конвертор. комплекс з вироб-ва сталі, у 1980–90-х рр. законсервовано бесемерів. і мартенів. цехи, декілька застарілих прокат. станів і допоміж. об’єктів. За значні успіхи у праці 8-х металургів комбінату відзначено званням Герой Соц. Праці, 15-х – Держ. преміями СРСР та України. У різний час на «Д. м. к.» працювали фахівець у галузі металургії, акад., віце-президент АН СРСР І. Бардін; рад. та парт. діячі – ген. секр. ЦК КПРС Л. Брежнєв і 1-й секр. ЦК КПУ В. Щербицький; проходив вироб. практику майбут. Президент Респ. Казахстан Н. Назарбаєв. Від 1999 – ВАТ. 1997–2004 – колективне, від 2004 – приватне підпр-во (перебуває у власності корпорації «Індустріальний союз Донбасу»). Нині комбінат є одним із найпотужніших підпр-в з повним металург. циклом і багатопрофіл. спеціалізацією прокат. продукції. Він оснащений сучас. устаткуванням, має потужності для вироб-ва 4,06 млн т чавуну, 3,5 млн т сталі, 3,5 млн т прокату, 5,6 млн т агломерату. Є єдиним в Україні виробником катаних осьових заготовок для залізнич. транспорту, шпунт. паль типу Ларсен, рейок контакт. для метрополітену, помольних сталевих куль високої об’ємної загартованості для енергетики, труб. заготовок великих діаметрів для вироб-ва труб котел. і нафтогаз. асортименту. У складі «Д. м. з.» – 60 структур. підрозділів, зокрема агломерацій. та домен. (4 печі) цехи, киснево-конвертор. комплекс, новопрокат., рейкобалк., сортопрокат., залізопрокат., вісепрокат. цехи; понад 20 ремонт., енергет., транспорт. та допоміж. цехів. Частка підпр-ва у пром. інфраструктурі Дніпродзержинська складає 60 %. Його продукція експортується у 30 країн світу. 1995 тут розпочато масштабне тех. переоснащення. У соц. сфері – будинок відпочинку, санаторій-профілакторій, дит. оздоров. комплекс, Палац культури металургів (від 1927 діє найдавніша в Україні самодіял. капела бандуристів), спорт. клуб, ДЮСШ, спорт. водна база, мед.-сан. частина. Є музей. Кількість працівників (2007) – 19 500 осіб. Ген. дир. – І. Буга (від 2008).

Літ.: Бродский С. С. Дзержинка сегодня и завтра : О реконструкции комбината // Знамя Дзержинки. 1996, 23, 26, 28 марта.

В. К. Базарянінов

Стаття оновлена: 2008