Дніпровсько-Донецька западина
ДНІПРО́ВСЬКО-ДОНЕ́ЦЬКА ЗАПА́ДИНА — тектонічна структура на Лівобережжі України. Є частиною Доно-Дніпров. прогину. Знаходиться у межах Черніг., Київ., Сум., Полтав., Харків. і частково Черкас. областей. Д.-Д. з. — двоповерхова структура; рифтоген, що являє собою ранньокамʼяновугіл.-антропогенну западину, яка залягає на пізньодевон. рифті. Нижній структур. поверх — обмежений глибин. розломами рифт завширшки від 65 км на широті Чернігова до 140 км по меридіану Полтави. Другий поверх завширшки 220–250 км утворює борти западини (пн. — пологий, пд. — крутіший та вужчий) з пологим похилом поверхні фундаменту і збільшенням потужності верств осадоч. порід у бік рифту та на Пд. Сх. У межах рифту виділяють осьову зону заг. заглиблення фундаменту і пд. та пн. зони шовних розривів, які простежуються і у верх. поверсі у вигляді розломів і складок. На Пд. Сх. з цими зонами повʼязані куполи верхньодевон. солі. Докембрій. кристаліч. фундамент у межах рифту при заглибленні поверхні від 1 км на Пн. Зх. до 20 км на Пд. Сх. утворює прирозломні виступи в шовних зонах та окремі депресії й сідловини в осьовій зоні (Карлів., Лохвиц. та Ніжинська депресії, Брагин.-Лоєв., Псел.-Оріл. та Удай. сідловини). Заг. потужність фанерозой. відкладів, що беруть участь у будові Д.-Д. з., змінюється від 500 м на бортах до 18–20 км в осьовій зоні рифту. Девон. та нижньокамʼяновугіл. відклади (пісковики, аргіліти, вапняки, доломіти, камʼяна сіль, мергелі, вулканогенні породи) виповнюють рифт. зону, середньокамʼяновугіл. і частково нижньокамʼяновугіл. породи (пісковики, аргіліти, вапняки, доломіти) вкривають борт. зони; камʼяновугіл., перм., мезозой. та кайнозой. утворення (піски, глини, крейда, мергель) залягають повсюдно, перекриваючи осадочні породи рифту і кристаліч. фундамент на бортах западини. У сучас. рельєфі Д.-Д. з. відповідає Придніпров. низовині. Корисні копалини: газ, нафта (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область), камʼяне вугілля, сіль, буд. матеріали (Зх. Донбас).