Дніпровсько-Донецька западина

Визначення і загальна характеристика

ДНІ­ПРО́ВСЬКО-ДОНЕ́ЦЬКА ЗАПА́ДИНА — тектонічна структура на Лів­обереж­жі України. Є частиною Доно-Дні­пров. прогину. Знаходиться у межах Черніг., Київ., Сум., Полтав., Харків. і частково Черкас. областей. Д.-Д. з. — двоповерхова структура; рифтоген, що являє собою ран­ньокамʼяновугіл.-антропоген­ну западину, яка залягає на пізньодевон. рифті. Нижній структур. поверх — обмежений глибин. роз­ломами рифт завширшки від 65 км на широті Чернігова до 140 км по меридіану Полтави. Другий поверх завширшки 220–250 км утворює борти западини (пн. — пологий, пд. — крутіший та вужчий) з пологим похилом поверх­ні фундаменту і збільше­н­ням потужності верств осадоч. порід у бік рифту та на Пд. Сх. У межах рифту виділяють осьову зону заг. за­глибле­н­ня фундаменту і пд. та пн. зони шовних роз­ривів, які простежуються і у верх. поверсі у ви­гляді роз­ломів і складок. На Пд. Сх. з цими зонами повʼязані куполи верх­ньодевон. солі. Докембрій. кри­сталіч. фундамент у межах рифту при за­глиблен­ні поверх­ні від 1 км на Пн. Зх. до 20 км на Пд. Сх. утворює прирозломні ви­ступи в шовних зонах та окремі де­пресії й сідловини в осьовій зоні (Карлів., Лохвиц. та Ніжинська де­пресії, Брагин.-Лоєв., Псел.-Оріл. та Удай. сідловини). Заг. потужність фанерозой. від­кладів, що беруть участь у будові Д.-Д. з., змінюється від 500 м на бортах до 18–20 км в осьовій зоні рифту. Девон. та нижньокамʼяновугіл. від­клади (пісковики, аргіліти, вапняки, доломіти, камʼяна сіль, мергелі, вулканоген­ні породи) виповнюють рифт. зону, середньокамʼяновугіл. і частково нижньокамʼяновугіл. породи (пісковики, аргіліти, вапняки, доломіти) вкривають борт. зони; камʼяновугіл., перм., мезозой. та кайнозой. утворе­н­ня (піски, глини, крейда, мергель) залягають по­всюдно, пере­криваючи осадочні породи рифту і кри­сталіч. фундамент на бортах западини. У сучас. рельєфі Д.-Д. з. від­повід­ає Придні­пров. низовині. Корисні копалини: газ, нафта (Дні­провсько-Донецька нафтогазоносна область), камʼяне вугі­л­ля, сіль, буд. матеріали (Зх. Донбас).

Літ.: Баранов И. Г. Формирование структур Дне­провско-Донецкой впадины и их нефтегазоносность // Тр. Укр. н.-и. геол.-разв. ин-та. 1965. Вып. 12; Чебаненко И. И. Разломная тектоника Украины. К., 1966; Демьяненко И. И. Некоторые особен­ности строения соленосных нижнепермских отложений Дне­провско-Донецкой впадины // Докл. АН УССР. Сер. Б. 1977. № 12; Його ж. Основные типы нефтегазоносных структур в продуктивных комплексах фанерозоя Дне­провско-Донецкой впадины // Тектоника и страти­графия. 1989. Вып. 30; Євдощук М. І. Ресурсне забезпече­н­ня видобутку вуглеводнів України за рахунок малорозмірних родовищ. К., 1997; Його ж. Про­блеми і пер­спективи геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні. К., 1998; Гладун В. В. Дні­провсько-Донецький авлакоген. К., 2001; Кабышев Б. П. История и достоверность про­гнозов нефтегазоносности Дне­провско-Донецкой впадины. К., 2001.

В. К. Гавриш

Завантажити статтю