Дніпрогес - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дніпрогес

ДНІПРОГЕ́С – найбільша гідроелектростанція Дніпровського каскаду ГЕС.Розташ. у Запоріжжі. Її спорудження за планом ГОЕЛРО – початок енергет. освоєння Дніпра. Ідеї затоплення порогової частини Дніпра (див. Дніпрові пороги), щоб налагодити судноплавство, висували ще в 19 ст. 1920 Вищою радою нар. госп-ва схвалено проект І. Александрова, який запропонував побудувати на Дніпрі греблю, ГЕС і шлюзи, а 1921 прийнято постанову про звільнення земель, що підлягали затопленню. На поч. 1927 науковці закінчили топогр., геол. та гідрологічні розвідки, і у березні 1927 буд-во затвердив Уряд. У Ленінгр. індустр. ін-ті та КБ «Гідромонтаж» були спроектовані зварні конструкції затворів, трубопроводів та ін., на Дніпроп. з-ді металоконструкцій, Микол. суднобуд. з-ді виготовлені металеві конструкції. На спорудженні ГЕС працювали декілька десятків тис. будівельників, найкращі інж. СРСР, брали участь амер. спеціалісти (під кер-вом К. Купера). Темпи буд. робіт були вищі відомих світових – 1930 за сезон укладено в греблю 500 тис. м3 бетону замість 427 тис. м3 за планом. За розмірами гребля була серед найбільших у світі: довж. 760,5 м, вис. 60,47 м. Піднесення рівня води в Дніпрі перед греблею досягло 37,8 м, що дозволило повністю залити пороги та створити можливість безперервної плавби від верхів’я до Чорного моря (див. також Дніпровське водосховище). П’ять гідрогенераторів для Д. закуплено у амер. фірми «General Electrics», чотири, потуж. 77,5 тис. кВт кожний, розроблено у Держ. електротех. ін-ті та виготовлено Ленінгр. з-дом «Електросила» (вважалися на той час найпотужнішими у світі). 1 травня 1932 перший агрегат Д. дав пром. струм. 1939 потуж. станції досягла проект. – 560 тис. кВт. У довоєн. час Д. вважали найбільшою у світі. Її спорудження мало величезне політ. та ідеол. значення для СРСР, оскільки відразу було підхоплене рад. пропагандою для ілюстрації «переваг соціаліст. буд-ва». Про хід буд-ва Д. та труд. ентузіазм складено сотні пісень, створено художні полотна, знято кінофільми, написано книги, здебільше посеред. худож. якості. Зведення ГЕС також стимулювало в Україні дослідж. і проектування в галузі електротехнологій, підготовку відповід. спеціалістів, розгортання електротех. і буд. пром-стей. Д. стала осн. енергет. базою для розвитку маш.-буд., металург. та ін. енергоєм. галузей пром-сті Дніпров.-Донбас. регіону; з нього почалася електрифікація с. госп-ва частини України. Перед відступом 1941 рад. армія підірвала греблю. Нім. окупац. влада частково відновила станцію, але перед відступом 1943 також знищила. Повоєнна відбудова почалася 1944; перший агрегат прийняв пром. навантаження 1947, останній – дев’ятий – здано в експлуатацію 1950. Станція була модернізована і повністю автоматизована, потуж. кожного генерато- ра складала 72 тис. кВт, заг. – 648 тис. кВт. 1969 побл. греблі діючого комплексу почалося спорудження нової станції – Дніпрогес–2. У листопаді 1974 перший гідроагрегат її дав пром. струм, у квітні 1980 – останній (восьмий). Сумарна потуж. обох станцій склала 1538,2 МВт. Нині до складу гідровузла входять споруди: будинок ГЕС–1, будинок ГЕС–2, щитова стінка, бетонні водозливна та глуха греблі, судноплавні споруди (однокамер. та трикамер. шлюзи), відкритий розподільчий пристрій 154 кВ. По мосту через водозливну греблю проходить автомоб. дорога. Довж. напір. фронту гідровузла 1200 м. З метою підвищення надійності, екол. безпеки, продовження терміну роботи устаткування на Дніпрогес–1 від 1996 здійснюється реконструкція. Дир. – В. Кучер.

Літ.: Бакшеев Е. А. и др. Днепровский каскад гидроэлектростанций // Гидротехническое строительство. 1967. № 5; Олексієнко І. Є. Дніпрогес імені В. І. Леніна. К., 1977; Енергетична Мекка України. Ж., 2002; Гайдук В. А., Карташов Є. Г., Поташник С. І., Дубовець М. О., Жайворон М. М. Одне із семи чудес світу. Ж., 2002; ДнепроГЭС–2. 30 лет. З., 2004.

К. В. Вощинський

Стаття оновлена: 2008