Дніпрогесівська (Дніпробудівська) археологічна експедиція 1927-32 - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дніпрогесівська (Дніпробудівська) археологічна експедиція 1927-32

ДНІПРОГЕ́СІВСЬКА (ДНІПРОБУ́ДІВСЬКА) АРХЕОЛОГІ́ЧНА ЕКСПЕДИ́ЦІЯ 1927–32 Створ. для всебіч. дослідж. тер. буд-ва Дніпрогесу та Дніпров. Надпоріжжя у зв’язку із їхнім затопленням. Відповідне рішення прийняте 17 лютого 1927 на спіл. засіданні РНК, Екон. ради УСРР і Ком-ту сприяння Дніпробуду. Очолив експедицію Д. Яворницький. Для проведення комплекс. робіт запланована орг-ція у її складі окремих груп: геол. і зоол., етногр., антропол., фото- та кінодокументальної. Однак вже на стадії обговорення проекту виникли ускладнення із визначенням джерела та обсягу фінансування робіт, що призвело до скорочення штатів і негативно позначилося на комплексності досліджень. З ініціативи Всеукр. археол. ком-ту при ВУАН М. Рудинський підготував «Записку в справі археологічного дослідження Дніпрельстанівської території», у якій гол. завданням визначені роботи в галузі археології та палеоісторії. В адм. відношенні експедиція підпорядковувалась упр. наук Наркомосу УСРР, у наук. – ВУАН через Всеукр. археол. ком-т. Оскільки правління Дніпробуду відмовило у виділенні коштів, фінансування здійснювалося за рахунок Наркомосу, Дніпроп. та Запоріз. облвиконкомів і було вкрай обмеженим, що призвело до скорочення обсягів і термінів дослідж. (негатив. досвід врахований у подальшому при розробленні законодавства про охорону пам’яток). 1927–28 в експедиції працювали Д. Яворницький, М. Бречкевич, В. Пархоменко, П. Козар, П. Матвієвський, В. Білий, Є. Федоровський. На прохання Д. Яворницького з музеїв України до неї відряджені А. Добровольський (Херсон), П. Смоличев (Чернігів), Ф. Кіранов (м. Нікополь, нині Дніпроп. обл.), І. Часовников (м. Артемівськ, нині Донец. обл.). У наступні роки до складу експедиції увійшли І. Левицький, С. Гамченко, В. Грінченко, М. Міллер, О. Тахтай. Робітників для проведення земляних робіт 1927–29 надавала дирекція Дніпрельстану, надалі – наймали у селах за рекомендацією сільрад і труд. інспекцій на підставі «класової» відповідності. При цьому їх неодноразово відволікали для потреб буд-ва, що призводило до зриву графіка розкопок. Умови праці та побуту співроб. експедиції напередодні голодомору 1932–33 були важкими. У листах Д. Яворницький писав про «незвичайну дороговизну продуктів у напівпустих селах, де залишилось менш ніж 10 % населення». Високі темпи буд-ва вимагали прискорення археол. дослідж., тому робочий день тривав понад 16 год. Незважаючи на труднощі, експедиція не мала собі рівних за масштабами робіт і наук. досягненнями. Її чл. відкрили пам’ятки доби палеоліту в Дні- пров. Надпоріжжі побл. с. Старі Кодаки, Чаплі, Петро-Свистунове та ін. Серед відкритих і розкопаних неоенеоліт. поселень і могильників – всесвітньо відомі Середній Стіг (див. Середньостогівська культура), урочище Собачки, о-ви Вовчок, Виноградний, Стрільча Скеля (загалом бл. 40-а). Досліджені численні поселення і кургани енеоліту – бронз. доби та скіф. часу; відкриті пам’ятки черняхів. культури 3–4 ст.; алано-болгар. пам’ятки 7–9 ст., зокрема Вознесенка; поселення слов’ян і часів Київ. Русі та кургани з похованнями середньовіч. кочівників. Всупереч парт. настановам Д. Яворницький вивчав пам’ятки часів козаччини. Загалом зібрані колекції нараховували понад 100 тис. рідкіс. артефактів.

1929 виданий 1-й вип. «Збірника Дніпропетровського краєвого історико-археологічного музею», в якому вміщено матеріали дослідж. експедиції 1927, набрано до друку 2-й, йшла робота над підготовкою 3-го і рукописів окремих дослідників, однак голодомор 1932–33 і репресії, спрямовані проти укр. вчених, перешкодили їх публікації. Д. Яворницького усунуто від кер-ва музеєм, більшість співроб. експедиції заарешт. і ув’язнена, колекції розділені між музеями Харкова, Києва та «Будівництва Дніпрогесу» в Запоріжжі (нині переважна більшість знахідок перебуває у Нац. музеї історії України та фондах Ін-ту археології НАНУ в Києві). Незважаючи на це, досвід і наук. здобутки експедиції стали підґрунтям для розвитку сучас. археології в Україні.

Літ.: Ковалева И. Ф. Очерки древнейшей истории племен степной Украины (по материалам Днепрогэсовской экспедиции Наркомпроса УССР). Дн., 1980; Її ж. До ювілею Дніпрогесівської археологічної експедиції 1927–1932 рр. // Проблеми археології Подніпров’я. Дн., 2003; Ляшко С. Н. Днепрогэсовская археологическая экспедиция 1927–1932 гг. и ее роль в развитии отечественной археологической науки // Там само.

І. Ф. Ковальова

Стаття оновлена: 2008