«ДНІ­ПРОДЗЕРЖИ́НСЬКИЙ РІЧКОВИ́Й ПОРТ» (нині Камʼянський річковий порт) — під­приємство галузі річкового транс­порту. Роз­ташований на правому березі Дні­пра, у м. Камʼянське Дні­пропетровської обл. Засноване на­прикінці 19 ст. як при­стань Камʼянське (таку назву мало місто до 1936), яку використовували для обслуговува­н­ня пасажирів, пере­везень с.-г. продукції, буд. матеріалів, пром. продукції металург. заводу польс.-бельг. та франц. акціонерного «Пд.-рос. дні­пров. металург. товариства» (нині Дні­провський металургійний комбінат ім. Ф. Дзержинського). Від 1931 — порт-при­стань. У 1930-х рр. «Д. р. п.» докорін­но реконстру­йовано та пере­творено на високомеханіз. під­приємство, оснащене портал. і плавучими кранами, авто- і електронавантажувачами тощо. 1936 споруджено вантажні та пасажир. причали, 1938 — річк. вокзал. Під час 2-ї світової війни зруйновано, до 1950 від­новлено. До кін. 1950-х рр. — у складі Міністерства мор. й річк. флоту СРСР, до 1988 — у складі Гол. упр. річк. флоту при РМ УРСР. На 1950 вантажообіг порту складав 201 тис. т, 1970 — 1,8 млн т, 1977 — 3,6 млн т. 1988–91 — структур. під­роз­діл Дні­проп. річк. флоту, від 1992 — у складі Укр. між­галуз. обʼ­єдн. річк. флоту при РМ УРСР, від 1993 — ВАТ з сучас. на­звою. Пере­везе­н­ня пасажирів тут здійснюють сучас. комфортабел. теплоходами. Підпр-во бере участь у роз­будові інфра­структури міста. 1955–73 «Д. р. п.» очолював С. Химич, 1973–87 — А. Яременко, 1987–97 — В. Жукоцький, 1997–99 — В. Шпак, від 1999 — О. Шандра.