Дніпропетровський метрополітен - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дніпропетровський метрополітен

ДНІПРОПЕТРО́ВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕ́Н – підприємство міського електро-транспорту. Підпорядк. Мін-ву транспорту та зв’язку України. Розташ. у Дніпропетровську. Введено в експлуатацію в грудні 1995. Має одну лінію (Центрально-Заводська) довж. 7,76 км, яка містить 6 станцій: «Комунарівська», «Проспект Свободи», «Заводська», «Металургів», «Метробудівників», «Вокзальна». Проект Д. м. розроблено автор. колективом архітекторів та інженерів ін-ту «Харківметропроект». Роботи з буд-ва виконували зі своїми підряд. орг-ціями держ. підпр-ва «Дніпрометробуд» і «Дніпротрансбуд». Під час спорудження метрополітену розроблено бл. 1 млн м3 ґрунту, змонтовано 16 ескалаторів, 50 тис. т чавун. тюбінгів, 80 тис. м3 збір. і моноліт. залізобетон. кострукцій, оздоблено гранітом і мармуром 25 тис. м2 площ стін і підлоги на станціях, прокладено майже 24 км залізнич. колій, понад 2 тис. км електр. і силових кабелів. Нині будують станції «Театральна», «Центральна» та перегінні тунелі між ними. У структурі Д. м. – руху, електромеханічна, колії та споруд, електропостачання, автоматики, телемеханіки та зв’язку, воєніз. пожеж. охорони, матеріал.-тех. постачання служби, електродепо, дирекція з буд-ва. Метрополітен забезпечує швидкіс. транспорт. зв’язок у правобереж. частині міста від житл. масивів Комунар, Красний камінь, між адм.-культур. частиною, вокзалами та пром. зонами. Потуж. бл. 250 тис. пасажирів щодобово. У соц. сфері – поліклініка, мед. кабінети на станціях і в електродепо. Діють музей історії метрополітену, гуртки худож. самодіяльності та літ.-художня студія, спорт. секції з футболу, волейболу, шахів і шашок. Кількість працівників (2008) – бл. 1 тис. осіб. Перший нач. – О. Котляров (1995–2006), від 2008 – В. Сітонін.

Літ.: Ошко В. Днепропетровское метро – гордость города: Воспоминания о рождении Днепроп. метрополитена // Крила. 2004. № 2.

А. В. Дружинін, В. Д. Петренко

Стаття оновлена: 2008