Дніпропетровський тепловозоремонтний завод - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дніпропетровський тепловозоремонтний завод

«ДНІПРОПЕТРО́ВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМО́НТНИЙ ЗАВО́Д» – підприємство з ремонту тепловозів і колісних пар до них. Розташ. у Дніпропетровську. У структурі – 4 осн. (складал., дизел., електроапарат., колісно-візк.), 3 заготівел. (ковал., ливар., механоскладал.) та 4 допоміжних (інструм., ремонтно-мех., транспорт., енергосиловий) цехи. Засн. 1884 як гол. паровозні майстерні Катеринин. (нині Придніпров.) залізниці. 1905 у них вже працювало бл. 3 тис. робітників. Від 1929 – Дніпроп. паровозоремонт. з-д. Протягом 1931–38 на підпр-ві проведено докорінну реконструкцію, 1939 завершено буд-во нового паровозоскладал. цеху. Під час нім.-фашист. окупації Дніпропетровська осн. устаткування та кваліфік. працівників евакуйовано в Ташкент і м. Омськ (РФ). 1944 з-д практично відбудовано. Від 1965 – сучасна назва. 1965 на «Д. т. з.» освоєно ремонт тепловозів ТЕ3, 1966 – 2Д100, 1968 – ТЕМ1, 1970 – ТЕМ2, 1972 – 2ТЕ10Л. У 2-й пол. 1980-х рр. підпр-во повністю переведено на ремонт тепловозів 2ТЕ10Л, 2ТЕ10В, 2ТЕ10М, 2ТЕ10У, 4ТЕ10С. 1984 нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. 1997 тут випущено з ремонту перший маневровий тепловоз ЧМЕ3, 2004 – вантажно-пасажир. тепловоз 2ТЕ116–947АБ. Від 2001 – ВАТ. 2007 на «Д. т. з.» відремонтовано 153 тепловози, з них 25 – для підпр-в України, 1 – для Молдови, 5 – для Туркменістану, 122 – для Держ. адміністрації залізнич. транспорту України «Укрзалізниця», 478 коліс. пар (для «Укрзалізниці»). У соц. сфері – їдальня, гуртожиток, дит. оздоров. табір «Маяк», база відпочинку «Лісова пісня». Кількість працівників (2008) – бл. 1800 осіб. Тривалий час (1946–81) підпр-во очолював М. Маслак, нині дир. – В. Івашутін. У довоєнні роки тут працював інженером д-р екон. н. І. Слепов.

Літ.: Катеринослав–Дніпропетровськ – 225: Видатні особистості та обличчя міста. Дн., 2001.

Я. С. Матусевич

Стаття оновлена: 2008