Дніпропетровський цементний завод - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дніпропетровський цементний завод

«ДНІПРОПЕТРО́ВСЬКИЙ ЦЕМЕ́НТНИЙ ЗАВО́Д» – підприємство будівельних матеріалів галузі промисловості. Розташ. у Дніпропетровську. Засн.1913 як цемент. ф-ка Олександрів. пд.-рос. з-ду Брян. АТ (нині Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського). На ній на одній з перших у Рос. імперії почали застосовувати сухий спосіб вироб-ва. Тут працювало найсучасніше технол. устаткування нім. фірм «Крупп», «Полізиус». У 1930-х рр. потуж. складала 30 тис. т. залізопортландта шлак. цементу на рік. 1941 під час 2-ї світ. війни ф-ку пошкоджено, однак вона продовжувала працювати. Після звільнення Дніпропетровщини розпочато її відновлення, до поч. 1950-х рр. на ній здійснено часткову модернізацію: ліквідовано ручну працю, замінено пасові передачі та трансмісії. Відтоді – осн. постачальник цементу в місті (житл. будинки на проспекті К. Маркса, в р-ні залізнич. вокзалу, стадіон «Металург», відновлення Палацу культури ім. Ілліча та ін. соц.-культур. і побут. об’єктів, низки підпр-в Придніпров’я). Від 1971 – самостійне підпр-во з сучас. назвою. У 1980-х рр. на «Д. ц. з.» встановлено 3 млини з новими очис. спорудами, внаслідок чого зменшено попадання забруднюючих речовин у атмосферу в 25 разів, збудовано компресорну станцію та механіз. навантаження з пневмотранспортуванням цементу. Від 2001 – ЗАТ. Нині у номенклатурі з-ду – портландцемент марки «400», цемент для буд. розчинів, мелений гранульований шлак, шлакоблоки. Продукція «Д. ц. з.» проходить всі ступені держ. контролю з сан.-гіг. і тех. показників, а лаборатор. контроль якості відповідає сучас. вимогам. Кількість працівників (2008) – 35 (1990–80) осіб. Голова правління – Х. Разумбаєв (від 2007).

Літ.: Катеринослав–Дніпропетровськ – 225: Видатні особистості та обличчя міста. Дн., 2001.

Л. О. Новоселова

Стаття оновлена: 2008