Добжинський Михайло Станіславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Добжинський Михайло Станіславович

ДОБЖИ́НСЬКИЙ Михайло Станіславович (справж. ім’я – Збіґнев; 28. 07. 1926, с. Ходорків, нині Попільнян. р-ну Житомир. обл. – 08. 12. 1988, Вінниця) – фахівець у галузі електроенергетики. Син С. Добжинського. Д-р тех. н. (1985), проф. (1986). Держ. премія СРСР у галузі н. і т. (1985). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Після розстрілу батька 1937 разом із матір’ю висланий до Сибіру. Закін. Томський електромех. ін-т інж. залізнич. транспорту (РФ, 1955). Відтоді працював на залізниці; 1959–86 – у Сибір. НДІ енергетики (м. Новосибірськ, РФ); 1986–88 – зав. каф. електропостачання пром. підпр-в і с. госп-ва Вінн. політех. ін-ту. Досліджував питання застосування техніки високих напруг.

Пр.: Бетэловые токоограничивающие сопротивления большой мощности // Электр. станции. 1966. № 9; О результатах испытания бетэловых резисторов током высокого напряжения // Энергет. строительство. 1972. № 3 (співавт.).

А. І. Власюк, А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2008