Добжинський Станіслав Францович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Добжинський Станіслав Францович

ДОБЖИ́НСЬКИЙ Станіслав Францович (1902, за ін. даними – 1903, Варшава – 13. 08. 1937, с-ще Долинка побл. м. Караґанда, Казахстан) – комсомольський діяч, історик. Батько М. Добжинського. Проф. Чл. КП(б)У. Навч. у Комуніст. ун-ті народів Заходу (Москва). З 16-ти р. брав участь у польс. комуніст. русі: належав до підпіл. комсомол. орг-ції (1919), входив до керів. складу Спілки комуніст. робітн. молоді (1920–22), один із організаторів молодіж. секції при варшав. профспілках і Клубу робітн. молоді. За рев. діяльність неодноразово був заарешт., 1922 нелегально переправлений до СРСР. 1922–24 – секр. Польс. бюро при ЦК Рос. комуніст. союзу молоді. Згодом призначений секр. Київ. обл. ком-ту комсомолу. Викладав історію партії у Київ. окруж. рад. парт. школі (1930); історію класової боротьби у Київ. польс. пед. технікумі (1931); водночас історію України та Росії у Київ. польс. ін-ті соц. виховання (1930–32 – доц.); від 1931 – зав. відділу історії НДІ польс. пролетар. культури при ВУАН. 1926–33 також редагував польс. г. «Głos Ludu» (Київ). 13 травня 1933 заарешт. і ув’язнений, засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2008