Добін Шимон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Добін Шимон

ДО́БІН Шимон (червень 1869, Бобр Могильов. губ., Білорусь – 1944, Ленінград, нині С.-Петербург) – єврейський письменник, громадський діяч. Батько Ю. Добіна. У 1880–1900-х рр. мешкав у м. Корсунь (нині Корсунь-Шевченківський Черкас. обл.). Від 1904 займався політ. діяльністю, пропагуючи об’єднання сіоністів і соціалістів. 1907 арешт., засланий до Архангел. губ. (Росія). Від 1908 – в Австрії. Від 1911 – депутат Київ. міської думи від Бунду. Заснував у Києві першу нелегал. школу з викладанням предметів на ідиш. Один із засн. і голова т-ва «Культур-Ліга» (Київ, 1918), що утримувало бл. 30 культ.-осв. закладів. Ред. г. «» («Народний голос») та «Педагогічний бюлетень». Н. с. Ін-ту євр. пролетар. культури ВУАН (поч. 30-х рр.). Був добре знайомий із Шолом-Алейхемом, написав працю («Шолом-Алейхем: його дитячі та юнацькі роки», К., 1926). Від 1934 мешкав у Ленінграді.

А. Г. Кержнер, С. Ю. Карамаш

Стаття оновлена: 2008