Крупа Левко Миколайович

Визначення і загальна характеристика

КРУПА́ Левко Микола­йович (29. 12. 1943, за паспортом — 01. 01. 1944, с. Велика Березовиця, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл. — 28. 12. 2000, Тернопіль) — поет, драматург, громадсько-політич­ний діяч. Батько Л. Крупи. Член НСПУ (1991). Всеукраїнська літературна пре­мія ім. братів Б. і Л. Леп­ких (1991). Депутат BP України 1-го склика­н­ня (1990–94). Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету (1970). Учителював у Тернопільському р-ні, працював старшим науковим спів­робітником Тернопільського обласного крає­­знавчого му­зею, редактором г. «Тернове поле» (1989–91); генеральним директором Тернопільського обласного телерадіомовного обʼєд­нан­ня (1991–2000). Автор зб. пое­зій «Чотири струни» (Л., 1986), «У дзеркалі плуга» (К., 1990), «Мі­ра болю» (1998), вибр. «Марева легке крило» (2007; обидві — Тернопіль); вірш. драм. трилогії «Легенда Тернового Поля» (Чорт­ків, 1990), «Ой Морозе, Морозенку» (1991), «Василько — князь Теребовельський» (1993), що ви­дані єдиною кн. «Три сторінки з літопису» (Т., 1993; 1998). Пере­клав українською мовою «Кримські сонети» А. Міцкевича, інсце­нізував повість Ю. Опільського «Іду на Ви».

Літ.: Добрянська І. У пошуках істини: Левко Крупа: Штрихи до творчого порт­рета // Русалка Дністрова. 1993. № 23; Тимочко П. Левкові Крупі — 50 // ЛУ. 1994, 17 лют.; Романюк Р. Крупа Левко Микола­йович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2008. Вип. 15.

Є. І. Без­коровайний

Завантажити статтю